Жоржи Амаду - Дона Флор та двоє її чоловіків

Але Пеланкі і не збирався каятися: його жінка повинна належати лише йому, а не всім, кому заманеться, й Зулміра це знала і намагалася бути в тіні, далі від гріха!

За додаткову оплату китайський мудрець погодився звільнити Пеланкі від проклять Анунсіати. Фінансові питання погодився залагодити Маркос, посередник між духами та живими людьми. Усе, від Анунсіати з її почикриженим обличчям і сліду не зосталось, але невезіння й далі переслідувало Пеланкі.

Архангел Мігель де Карвальйо, загорнутий в якесь простирадло, у тюрбані, не описував облич, не називав імен, а діяв швидко і рішуче. Він узяв руки Пеланкі в свої й пильно глянув йому у вічі: Пеланкі переслідує невблаганний ворог, якого калабрієць колись сильно образив і який нещодавно помер. Усевидячий архангел одразу ж його виявив.

— Він зараз стоїть у вас за спиною.

Усі мимоволі ступили крок уперед, навіть Максимо Салес про всяк випадок підійшов до дверей.

— Кажете, він недавно помер?

— Так. І посварилися ви через жінку… — додав архангел, глибоко вдихнувши.

Пеланкі здогадався, що йшлося про Діоженеса Рібаса, у якого він відбив дружину, немолоду вже мулатку, хоч і з залишками колишньої вроди. Ображений Діоженес погрожував йому кинджалом, але Пеланкі — тоді вже законний власник майже всіх гральних закладів, — щоб стулити йому пельку і врятувати мулатку, яку той ревнивець уже замучив переслідуваннями, звелів своїм найкращим найманим бандитам втерти цьому Рібасові добрячого маку. Коли після тієї пригоди Діоженес Рібас вийшов із лікарні, він одразу ж кудись пропав, і Пеланкі лише випадково дізнався, що той нещодавно помер у страшних злигоднях. Щодо мулатки, призвідниці тієї історії, то незабаром вона набридла Пеланкі й він обміняв її на двісті п’ятдесят карткових колод.

Своїм вогненним мечем архангел вигнав Діоженеса, жалюгідного рогоносця, й узяв за це зовсім небагато, бо мав за правило ніколи не наживатися на біді ближнього свого. Рогоносця не стало, а невезіння множилися.

Доктор Наїр Саба, сорокарічна лікарка, дипломований хірург, страшна як та смерть, лікувала хворих магнетичними пасами. За підказкою зірок і за помірну ціну вона вмить виявила щонайменше шістьох ворогів Пеланкі й одразу ж їх усіх знищила, вилікувавши заодно йому виразку дванадцятипалої кишки, а Пропалато — хронічний ревматизм. Лише тотального невезіння Пеланкі вилікувати їй не вдалося.

Шістдесятирічна Дебора була вдягнена в таке страшне руб’я, що, на думку Максимо, їй не варто було навіть показувати грошей: вона всім трохи зніяковіло розповідала, що вже понад тридцять років вагітна Апокаліпсисом, була весь час п’яна і вічно застуджена, мала вигляд щонайогиднішої жебрачки. Дебора виявила лише якусь Кармозину, давнє кохання Пеланкі, яку він колись дуже негарно покинув, бо, бачте, король гри не терпів кощавих і некрасивих жінок. Дебора доклала чималих зусиль, щоб спровадити цю особу, і вдалося їй це лише завдяки кільком ковткам кашаси з баночки з-під мікстури. Вона запропонувала Пеланкі кілька способів вгадувати виграші в підпільній лотереї, але невезіння тривало.

Відмовився від гонорару за свої послуги лише Теобальдо Принц Багдадський, весь у білому, насуплений висохлий старець із пильним поглядом блакитних очей і добрим обличчям. Він відмовився від грошей, адже не виявив ані видимих, ані прихованих ворогів, ані жінок, ані чоловіків, які бажали би Пеланкі зла. А як і виявив, то волів це не розголошувати. Він поплескав Пеланкі по плечу й зі сльозами на очах сказав:

— Тільки Маестро Абсурду зможе вас урятувати. Тільки він і ніхто більше.

— А де мені його шукати?

Старенький вісімдесятирічний Теобальдо Принц Багдадський, який уже понад двадцять років віщував кінець світу, за що його садили в тюрму і замикали в божевільню, переслідували, одначе не зламали, невблаганний пророк Старого Заповіту пояснив:

— Ти знайдеш його там, де найменше шукатимеш…

Мовивши це, він заплющив очі й поринув у сон.

У Зулміриній квартирі, у цілковитій, як це і необхідно мислителю, самотності, Кардозо і Са обмірковував деталі свого плану дій: зустріч із марсіанами вже призначено, а серед них він має чимало друзів.

— Що там? — запитав він у Пеланкі.

Утомлений і пригнічений, король рулетки зітнув плечима.

— Чи не знаєте, бува, де знайти Маестро Абсурду? Ви чули про такого?

— Ви хочете побачитися з Маестро Абсурду? — і веселий регіт розлився вітальнею.

— Хочу, і якомога швидше!