Генри Торо - Волден, або Життя в лісах

Цитата з «De Sapienta Veterum» англійського державця й філософа Френсиса Бекона (1561 — 1626).

Торо припинив платити податки за кілька років до описуваних подій на знак протесту проти причетності штату Масачусетс до работоргівлі й Американо-мексиканської війни (1846–1848). Відмова від сплати податків була в той час поширеною тактикою спротиву (друг Торо, Бронсон Олкот, теж відмовлявся сплачувати податки й опинявся за це під арештом). Торо виклав свої погляди на різні форми спротиву в есеї «Опір цивільній владі» (побачив світ 1849 року, став широко відомим уже після смерті автора під назвою «Громадянська непокора»). У цьому есеї Торо доводив, що голосувати за справедливі зміни не досить: потрібно активно обстоювати справедливість, а отже, відмовляти в підтримці державним інституціям, які чинять несправедливість, скажімо, через несплату податків.

Джефрі C. Кремер припускає, що це алюзія до Конфуція. Торо підготував вибірку «Висловлювання Конфуція» для журналу «The Dial» (квітень 1843 року), де навів історію про солдата, який, згубивши свій щит, втішався думкою, що його знайде і використає інший солдат з його табору.

Альбій Тібулл. Елегії. Пер. Миколи Зерова. — Львів: Світ, 2000.

Переклад Торо із «Аналектів» Конфуція (за французьким перекладом).

Із вірша «Люсидас» Джона Мільтона.

Кіновія — монастирі, де братія отримує все необхідне для життя від монастиря, а всю свою працю скеровує на його загальну потребу. Англійська назва coenobite — омофон до «не клює».

Із «Подорожей через Савойські Альпи» Джеймса Д. Форбса (1809–1868).

Кастальське джерело — священне джерело біля Дельфів, де засідали музи.

Оточений мурами ( англ .).

Наукова назва цього виду щук — Esox reticulatus ( reticulatus — сіткоподібний); guttatus — плямистий.

Чосер, Джеффрі. Кентерберійські оповіді. Частина І. Пер. М. Стріхи. — Львів: Астролябія, 2019. — С. 148.

Алюзія до Ів. 1:47: «Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!“».

Вірш Торо у перекладі Максима Стріхи.

З «Ікара» шотландського поета Вільяма Драмонда (1585–1649).

Цит. за «Бейкеровою фермою» з «Лісоруба й інших віршів» Елері Ченінґа. Переклад Максима Стріхи.

Цит. за «Бейкеровою фермою» з «Лісоруба й інших віршів» Елері Ченінґа. Переклад Максима Стріхи.

Цит. за «Бейкеровою фермою» з «Лісоруба й інших віршів» Елері Ченінґа. Переклад Максима Стріхи.

Насправді це каже не Черниця, а Монах. Чосер, Джеффрі. Кентерберійські оповіді. Частина І. Пер. М. Стріхи. — Львів: Астролябія, 2019. — С. 69.

Вільям Кірбі й Вільям Спенс — автори «Вступу до ентомології, чи Нарисів до природної історії комах» (перше видання: 1815 р.).

Мт. 15:11.

Переклад Максима Стріхи.

Переклад Максима Стріхи.

Міра об'єму дров, де 1 корд дорівнює 3,63 кубометра.

Вірш Торо в перекладі Максима Стріхи.

Переклад Максима Стріхи.

Вільям Давенант (1606–1668) — англійський поет і драматург, названий поетом-лауреатом після смерті Бена Джонсона у 1638 році. Його незавершений твір «Ґондиберт. Героїчна поема» опубліковано у 1651 році.

Торо обігрує співзвучність між «нервами» й «нервіями», назвою германського племені, підкореного Цезарем у 57 р. до н. е.

Цит. за: Мілтон, Джон. Утрачений Рай. Пер. Олександра Жомніра. — Київ: Видавництво Жупанського, 2019. — С. 52.

Йдеться про Елері Ченінґа.

Йдеться про Еймоса Бронсона Олкота (1799–1888) — педагога-новатора, письменника, філософа, аболіціоніста й борця за права жінок, одного з чільних представників американського трансценденталізму.

Прізвисько Роберта Патерсона (1715–1801) — каменяра, який сорок років мандрував Шотландією й робив написи на надгробках пресвітеріанців-ковенантерів, страчених у XVII столітті.

Цит. за: Мілтон, Джон. Утрачений Рай. Пер. Олександра Жомніра. — Київ: Видавництво Жупанського, 2019. — С. 52.