Мигель Унамуно - Життя Дон Кіхота і Санчо

Ессе homo («Оце людина!») — так Пилат назвав Христа перед синедріоном (Ів. 19:5).

Людовіко Аріосто (Ludovico Ariosto, 1474–1533), італійський поет доби Відродження, автор героїчної поеми «Несамовитий Ролянд» (Orlando furioso, 1516), продовження «Закоханого Ролянда» (1495) Маттео Боярдо (1441–1494).

«Роздуми про метод» (Traite de la methode, 1637), програмний твір французького філософа Рене Декарта (René Descartes, 1596–1650), у якому викладено основи новочасного раціоналізму.

Ідеться про Саламанку, місто, через яке протікає річка Тормес і будинки в якому споруджені з цеглин золотавого відтінку.

Персонаж першого іспанського шахрайського роману «Ласарільйо з Тормеса» (La vida de Lazarillo de Tormes y de sus sus fortunas y adversidades, 1554).

Унамуно посилається на своє есе «Смерть Дон Кіхоту!»: Unamuno М. de. ¡Muera Don Quijote! // Vida Nueva. — 1898. — 26 de jun.

Персонаж роману Сервантеса (том II, розд. 64).

Нуно Альварес Перейра (Nuno Alvares Pereira, 1360–1431) — відомий як Святий Конетабль, португальський військовий і чернець-кармеліт. Алжубаротта — селище у провінції Естремадура (колись належала Португалії). 1385 року, коли війська кастільського короля Хуана І (1358–1390) напали на Португалію, у битві поблизу селища Алжубаротта португальці перемогли іспанців.

Брат Луїс де Леон (Fray Luis de León, 1527–1591) — іспанський поет, теолог, гуманіст, професор Саламанкського університету. Трактат «Імена Христа», який цитує Унамуно, було видано 1595 року.

Старовинний монастир у провінції Уельва, у якому у 1485–1486 роках проживав Колумб, чекаючи на аудієнцію у Королів-Католиків.

Королів переміг, страшних китів звитяжив на землі й на морі могутній Лекейсіо ( з лат., прим. перекл. ).

Йдеться про поему «Батьківщина» Жункейро.

Муж ( з лат., прим. перекл .).

Батько родини ( з лат., прим. перекл .).

Книга «Єзуїти при зачинених дверях, або Один із тих, кого вимели з Товариства Ісуса» (Los jesuitas de puertas adentro, o Un barrido hacia fuera en la Compañía de Jesús) була надрукована без зазначення імені автора 1896 року в Барселоні.

Сан Хуан де ла Крус, або Хуан де Йєпес-і-Альварес (Juan de la Cruz, Juan de Yepes y Álvarez, 1542–1591), іспанський поет і теолог, який разом із Терезою Авільською є найвидатнішим представником іспанської містичної поезії.

Далі процитовано фрагмент вільянсіко, яку приписують Св. Терезі Авільській ( у перекладі Олени О’Лір ).

У давньогрецькій міфології один із трьох суддів в царстві мертвих.

Останні рядки з вірша, якого Хорхе Манріке склав на смерть свого батька, дона Родріґо Манріке, великого магістра Сантьяґо ( прим. автора ).

Амадіс Ґальський (Amadís de Gaula), головний герой однойменного рицарського роману (перше видання 1508 року).

Одіссея, VIII, 579–580: переклад Бориса Тена.

Педро Кальдерон де ля Барка. Життя — це сон, І, 2.

Це саме те місце (про яке згадано в передмові до третього видання), у якому автор приписав Санчо слова, що насправді належали Самсонові Карраско.

Педро Кальдерон де ля Барка. Життя — це сон, III, 4.

Педро Кальдерон де ля Барка. Життя — це сон, II, 19.

Там само.

Там само.

Там само. — III, 3.

Там само. — III, 3 (в оригіналі помилково вказано 70).

Там само. — III, 4 і II, 18: тут автор комбінує фрази з кількох місць.

Ось варіант перекладу тексту епітафії з останньої глави Сервантесового «Дон Кіхота» у версії Анатоля Перепаді:

Ми ж подали версію Віктора Шовкуна, що краще увиразнює важливу тут тему смерті як життя.

Кальдерон. Життя — це сон, III, 4. Автор (не знаємо, свідомо чи несвідомо) вільно цитує оригінал і замість «duermo» пише «sueño», відповідно й ми дещо змінили українську версію Михайла Литвинця; також Унамуно посилається на ІІ-гу хорнаду, хоча насправді це цитата з ІІІ-ї.

Перемагав сам на сам тих страховиськ… Гомер. Іліада, І, 271: переклад Бориса Тена.