Хатхор — у Стародавньому Єгипті — богиня неба, а також любові, веселощів і музики.
«Листи повчальні та цікаві» — здійснене в 1702–1776 рр. 34-томне видання листів, які місіонери-єзуїти надсилали з різних країн світу.
Цаллінгер, Йозеф (1701–1736) — німецький місіонер-єзуїт, досліджував забобони населення Китаю.
Кантон — місто в Китаї.
Джайлз, Герберт Аллен (1845–1935) — британський дипломат і синолог.
Жовтий імператор, або Хуанді (бл. 2600 до н. е.) — легендарний правитель Китаю.
Юньнань — провінція в Китаї.
Штайнер, Рудольф Йозеф Лоренц (1861–1925) — австрійський філософ-містик і письменник.
Деміург — в ідеалістичній філософії Платона — Творець Всесвіту.
Лікофрон — грецький поет III ст. до н. е.
Клавдіан, Клавдій (370—404) — римський поет.
Цец, Іоанн (бл. 1100 — бл. 1180) — візантійський граматик, коментатор античних авторів.
Фалес (або Талес) Мілетський (між 640 та 624 — 546 до н. е.) — давньогрецький філософ, математик, астроном.
Кашіма — місто в Японії.
Аоморі — місто в Японії.
Кюв’є, Жорж-Леопольд (1768–1832) — французький природознавець.
«Спокуса святого Антонія» — роман Гюстава Флобера (1821–1880).
Фессалія — історична область у Греції.
Прескотт, Вільям Гіклінг (1796–1859) — американський історик.
Фідій — давньогрецький скульптор І ст. до н. е.
Момільяно, Арнальдо Данте Аронне (1908–1987) — італійський історик.
Лузітанія — давня назва Португалії.
Юстин, Марк Юніан — римський історик II ст. н. е.
Понтоппідан, Ерік (1698–1774) — данський природознавець, єпископ Бергенський.
Теннісон, Альфред (1809–1892) — англійський поет і драматург.
Ламедвавнік — за гебрайською містичною традицією, один із тридцяти шести праведників, які одночасно живуть у світі.
Брод, Макс (1884–1968) — німецькомовний чеський, а згодом ізраїльський письменник.
Кутб — за суфійськими трактатами, означення найвищого ступеня святості, що ототожнюється з досконалістю людини.
Аполлоній Тіанський (3—97) — грецький філософ і математик.
Галатія — історичний регіон у Малій Азії.
«Золота легенда» — укладений у XIII ст. збірник життєписів святих.
Колумелла, Луцій Юній Модерат (4—70) — римський письменник, творчість якого пов’язана зі сільським господарством.
Альберт Великий (1193, за іншими даними 1206 або 1207 — 1280) — німецький філософ, теолог і природознавець; за всеосяжні знання здобув титул «doctor universalis».
Флавій, Йосип (37 — бл. 100) — римський гебрайський історик.
Еверс, Ганс Гайнц (1871–1943) — німецький письменник.
Діоскорид (бл. 40 — бл. 90) — римський лікар грецького походження.
Цірцея — латинська форма імені чарівниці Кірки, у давньогрецькій міфології дочки Геліоса та Персеїди.
Юй Великий (бл. 2200 — бл. 2101 до н. е.) — легендарний імператор Стародавнього Китаю.
«Хун Фань» («Великий закон») — одна з глав конфуціанської «Книги історії» («Шу-цзин»).
Дедал — славетний давньогрецький скульптор і будівник.
Гонгора-і-Арготе, Луїс де (1561–1627) — іспанський поет.
Квінтиліан, Марк Фабій (35—100) — римський педагог, ритор.
Септуагінта — названий за кількістю тлумачів (70) грецький переклад Старого Заповіту.
Еліан, Клавдій (бл. 170 — бл. 235) — римський письменник і філософ.
Страбон (64 або 63 до н. е. — 24 н. е.) — давньогрецький географ та історик.
Улупі — героїня Махабгарати.
Арджуна — герой Махабгарати, одна з ключових фігур індуїстської міфології.
Керн, Йохан Хендрік Каспар (1833–1917) — голландський лінгвіст і сходознавець.
«Велика Колісниця» («Магаяна») — пізня і найпоширеніша течія в буддизмі.
Читать дальше