Герман Гессе - Деміан

Це дуже важкий шлях, пройти який зможе далеко не кожен. Шлях до «самості» бере початок із дитинства Еміля і його вражень, наповнених особистим і підсвідомим. Глибокі рівні підсвідомого керуються архетипами у вигляді проекцій, снів чи видінь. Так з’являється архетип Тіні (Франц Кромер, який продемонстрував юному Сінклеру зворотний — «поганий» — бік світу), тоді — персоніфікація Деміана, що є втіленням нового центру особистості («самість», демон Сінклера, позачасовий «внутрішній голос»), затим Аніма (Беатріче, символ вічної жіночності), ще згодом — новий поводир — органіст, архіваріус Пісторіус (знавець давніх міфів), а тоді Птах (яструб, символ становлення внутрішнього світу героя). Нарешті з’являється остання іпостась — пані Єва (символ життя, архетип Великої Матері). Попри це, Емілю Сінклеру доводиться не раз спотикатися і відхилятися від свого шляху (долі, призначення).

Чи знайде він зрештою себе? Чи той шлях обрав? Чи вірний напрям вказали Сінклеру його «вчителі»? І ким, врешті-решт, стане він, дослухаючись усіх настанов — божества або диявола, отого внутрішнього голосу? Та й узагалі — чи це фінал шляху, чи лише його початок?

Гессе створив особливий «художній світ», поєднавши конкретний біографічний матеріал «із синкретизмом міфів», гностичних та психологічних практик.

Історія юності, викладена Емілем Сінклером, буде цікава для кожного, хто хоче пізнати глибини своєї душі, осягнути всю складність і багатство власного внутрішнього світу.

Іван Мегела