Джеймс Джойс - Улісc

— Склянку імбирного ситра, — люб’язно підказав Деві Берн.

— Атож, — погодився Педді Леонард. — Пляшечку з соскою для дитинки.

Містер Блум рушив до Даусон-стрит, вилизуючи язиком дочиста зуби. Щось там є, мабуть, зелене, може шпинат. Тож якби ці самі рентгенівські промені, можна було б.

На Дюк-лейн ненажерливий тер’єр виблював на бруківку грудку з пережованих хрящів і ну їх знову лигати з подвоєною жадобою. Нажерся по саме нікуди. Повертаю з подякою, споживши повністю весь вміст. Спочатку як десерт, потім як закуска перед першою стравою. Містер Блум обачно обійшов. Жуйні тварини. Це його друга страва. Вони труть верхньою щелепою. Цікаво чи спроможеться Том Рочфорд щось сподіяти з цим своїм винаходом. Марнує тільки час, пояснюючи Фліннові з його спраглою пащею. У худого пияка паща хоче більш пивка. Варто відвести окрему залу чи ще якесь місце, де збиралися б винахідники і нехай там собі винаходять. Звичайно ж, туди припхалися б усі психи.

Він замугикав, закінчуючи урочистою луною останні слова:

Трохи полегшало. Бурґундське. Добре мене збадьорило. Хто був першим виноробом? Мабуть, хтось такий, кого полонила печаль. Вип’єш, і вже герой. А тепер треба в національну бібліотеку, відшукати цю « Кілкенні піпл ».

Гарненькі чистенькі стільчаки у вітрині крамниці Вільяма Міллера, товари сантехніки, які чекали покупців, зрушили перепинений плин його думок. Було б можна простежити і рух його донизу. Буває ж, що проковтне людина голку, а вона виходить з-поміж ребер через кілька років, бо суне по всьому тілу, з жовчних проток у селезінку, потім у печінку, і шлунковий сік кишками, що звиваються наче трубки. А от бідоласі, якого обстежують, довелося б довго стояти з голим пузом. Бо треба для науки.

— A cenar teco .

Що означає teco ? Мабуть, «сьогодні ввечері».

Якось воно звучить не так.

Ключчі: два місяці, якщо я умовлю Наннетті. Це дасть два фунти десять шилінгів або ж два фунти вісім. Гайнс винен мені три. Два одинадцять. Прескоттове оголошення. Два п’ятнадцять. Приблизно п’ять гіней. Що ж, непогано.

Можна буде купити для Моллі якусь із тих шовкових комбінацій кольору її нових підв’язок.

Сьогодні. Сьогодні. Не треба думати.

Краще відпочити — на південь. Може, по англійських приморських курортах? Брайтон, Маргейт. Берег моря у місячному сяйві. Її голос лунає над морем. Знадливі дівчата-бережаночки. Біля дверей пабу Джона Лонга до стіни прихилився волоцюга у тяжкій зажурі, кусаючи кісточки коростявих пальців. Умілі руки шукають роботу. Згодні на помірну платню. Харчами не перебирають.

Містер Блум повернув за ріг вулиці біля вітрини кондитерської Грей із нерозкупленими тортами і пройшов повз книгарню велебного Коннелана. « Чому я одкинувся від католицької церкви? », « Пташине гніздечко » {357} 357 (170) « Чому я одкинувся од католицької церкви » (1883) — памфлет Ч. Чінікві (1809—1899). « Пташине гніздечко » — протестантська добродійна організація. . Він цілком у руках жінок. Кажуть, того року, коли погнила вся картопля, вони приманювали тарілкою супу дітей убогого люду, навертаючи їх до протестантської віри. Десь тут поблизу товариство навертати в християнство убогих євреїв, куди тато ходив. Та сама принада. Чому ми одкинулися від католицької церкви?

На краю пішоходу стояв сліпий хлопець, постукував по бровці тонким ціпком. Трамвая не видно. Хоче перейти вулицю.

— Ви хочете перейти? — запитав містер Блум.

Сліпий не відповів. Його кам’яне обличчя ледь насупилося. Він, вагаючись, повернув голову.

— Ви на Даусон-стрит, — пояснив містер Блум. — Моулсворт-стрит навпроти. Вам треба перейти? То можна йти вільно.

Ціпок, здригаючись, поповз ліворуч. Містер Блум подивився в той бік і знову побачив візок фарбівні, що стоїть біля паризької перукарні Адольфа Драго. Де я побачив уперше його набрильянтинений чуб, коли я. Похнюплена коняка. Візник заскочив до Джона Лонга. Промочити горлянку.

— Там стоїть візок, — сказав містер Блум, — але він не рухається. Я переведу вас через вулицю. Вам треба на Моулсворт-стрит?

— Так, — відповів хлопець. — На Південну Фредерік-стрит.

— Ходімо, — сказав містер Блум.

Він злегка торкнув його кістлявий лікоть, тоді узяв м’яку видющу руку і повів на той бік.