Джеймс Джойс - Улісc

(186) Мистецтво бути дідусем — назва збірки віршів для дітей В. Гюго.

(186) Смаглява леді сонетів — героїня сонетів Шекспіра й назва п’єси Б. Шоу (1910).

(187) Лорд у літературі — вираз Теннісона у вірші «До Вергілія» (1882).

(187) Ікло вепра вразило його … — натяк на Адоніса («Венера й Адоніс»), ураженого вепрячим іклом, і на подібну пригоду Улісса («Одіссея», XIX, 393).

(187) Перса Імогени — «Цимбелін», І, 2.

(188) Псевдомалахія — Мулліган теж Малахій, але не пророк. Йоганн Мост (1846—1906) — нім. анархіст, схвалив у своїй газеті «Свобода» вбивства у Фенікс-парку й потрапив за це до англійської тюрми.

(188) Шекспір… це той хлоп, хто пише, наслідуючи Сінга — зроблене Єйтсом порівняння Сінга з Есхілом породило в Дубліні низку жартів у цьому дусі.

(189) Суддя Бартон — Д. П. Бартон (1853—1937), автор книги «Зв’язки між Ірландією та Шекспіром» (1919).

(189) Ознака потамованого жадання — з епіграми Блейка «Відповідь на запитання» (1793).

(190) Оце я й розкажу тобі — пародійна імітація стилю творів Сінга.

(191) Іцик Мойша — злодійкуватий єврей, комічний персонаж англ. гумористичної преси кінця XIX в.

(191) Він такий грек, що й самим грекам до нього далеко … — натяк на педерастію.

(191) Грізельда — героїня останньої новели «Декамерону» Боккаччо.

(192) Сер Волтер Ролей (бл. 1554—1616) — англ. поет, мандрівник, двірський Єлизавети, страчений Яковом І.

(192) Пенелопу Рич деякі автори вважали героїнею сонетів Шекспіра.

(192) Вільям Девенант (1606—1668) — англ. поет і драматург.

(192) Дочка Гаррі, того, що шість разів брав нову жінку — Єлизавета, дочка Генріха VIII, що мав шість дружин.

(192 ) Її друзі, вельможні леді, що жили по сусідству — із поеми «Принцеса» (1847) А. Теннісона.

(194) Джон Джерард (1545—1612) — англ. ботанік, доглядач королівських садів.

(193) Родичі Шекспіра: Мері й Джон (пом. 1601) — його батьки; Джоан Гарт (1558—1646) — сестра, померла пізніше його і братів Едмунда (1569—1607) та Ричарда (1584—1613), а також, гадає Стівен, й останнього брата, Гілберта; Джудіт — менша дочка; Сьюзен — старша дочка.

(194) Античні автори згадують … — всі відомості про Арістотеля — з Діогена Лаертського.

(194) Помер із перепою . — У щоденнику Дж. Ворда (1629—1681), стратфордського вікарія, є запис, буцім Шекспір помер, захворівши після великої пиятики з Беном Джонсоном.

(195) Едвард Дауден (1843—1913) — професор англ. літератури в Коледжі Триніті.

(195) Шекспір і Ко— Стівенова пророча формула: книгарня «Шекспір і Ко» від 1920 р. — головна опора Джойса в Парижі.

(195) Генрі Четтл (бл. 1560 — бл. 1607) — англ. драматург і видавець, якого мають за прототип Фальстафа.

(195) Людського м’яса фунт — «Венеціанський купець», І, 3.

(195) Джон Обрі (1626—1697) — один із перших збирачів даних про Шекспіра.

(195) Родріґо Лопес , лікар Єлизавети, страчений у липні 1594 р. за звинуваченням у намірі отруїти королеву. Страта була жорстока, але немає свідчень про серце . Після цієї страти в Лондоні стався спалах антисемітизму.

(195) Шотландський мудрагель — Яків Стюарт (1566—1625), написав трактат про бісів.

(195) Мафекінг — містечко у Південній Африці, оплот англійців; ця назва стала символом шовінізму.

(195) Ось повернувся… «Відважний мореплавець»… — 1610 р. в Англію повернувся не «Відважний мореплавець», що потонув у Бермудському трикуті, а його врятована залога.

(195) Рудокоса Бесс — прізвисько королеви Єлизавети, що нібито дала вказівку Шекспірові написати «Віндзорських жартівниць».

(196) Треба себе угамувати — Бен Джонсон свідчить про Шекспіра, що до того доводилося застосовувати фразу римського імператора Авґуста про багатослівного оратора Гатерія: «Треба його вгамувати».

(196) Незчисленномислий Шекспір — вираз Кольриджа («Літературні біографії», 1817).