Джеймс Джойс - Улісc

(179) Лебідь Ейвона — з вірша Бена Джонсона «Пам’яті Вільяма Шекспіра».

(179) « Король і не король » — назва трагікомедії Френсіса Бомонта (бл. 1584—1616) і Джона Флетчера (1579—1625), яка має сліди впливу Шекспіра.

(179) Ричард Бербедж (бл. 1567—1619) — перший виконавець ролі Гамлета, провідний актор «Глобуса».

(179) Жан Марі Вільє де Ліль-Адан (1838—1889) — фр. поет і драматург романтико-символістського напряму; А. Е. цитує його п’єсу «Аксель».

(179) Спрямуй на них потік … — з пісні друїда у віршованій драмі А. Е. «Дейрдре» (1902).

(180) Із того берега Бойну . — Рассел був з Ольстеру, кордоном якого вважалася річка Бойн.

(180) Ентелехія — Арістотелеве поняття, означає повну здійсненість потенційного.

(181) Як слід народжувати думки … — Платон визначав філософський метод Сократа, чия мати була повитуха, як «маєвтику», повивальне мистецтво.

(181) Епіпсихідіон — гармонія душ (гр.), назва вірша Шеллі; Сократидідіон ужив Аристофан у комедії «Хмари».

(181) Лолларди — ранньореформістський рух в Англії (з XIV ст.); квакер Лістер — «лоллард» як радикальний протестант.

(181) « Ти прощай, моя дівчино …» — англ. та ірл. пісня, але не Шекспірових часів.

(181) Час… її блакитні вікна — натяки на поему Шекспіра «Венера й Адоніс».

(181) Гортензіо називає її юною і гарною — «Приборкання норовливої», І, 2.

(181) « Палкий пілігрим » — назва збірки віршів, яка вийшла 1599 р. із зазначенням Шекспіра як автора, але Шекспіровими там визнано лише чотири чи п’ять поезій.

(181) Двадцятишестилітня була Енн Гетевей в рік весілля, 1582.

(181) Сіроока богиня — Венера в поемі Шекспіра й Атена в поемі Гомера.

(181) В жита … — «Як вам це сподобається», V, 3.

(182) Вільям Дж. Пайпер (1868—1941) — ірл. літератор і мандрівник.

(182) Четвер. У нас збори — Четвергові зібрання Герметичного товариства відбувалися у мебльованих кімнатах Доусона. « Ізида без покрову » (1876) — один із чільних творів О. П. Блаватської. Ацтецький логос — у «Розповитій Ісиді» стверджується, що ацтецький міф істотно ідентичний єгипетському й вавилонському. У клітці плоті замкнена душа … — з вірша «Мімікрія, що коливає душу» Луїса Г. Вікторі.

(182) Рассел зібрав докупи цілу в ’язку віршів — збірка «Нові пісні» вийшла у квітні 1904 р.

(183) Падрайк Колам (1881—1972), Джеймс Старкі (1879—1958) — ірл. поети.

(183) Найсамотніша з дочок Ліра — у «Пісні Фіаннули» йдеться про дочку бога Мананаана МакЛіра, а не про доньку короля Ліра.

(183) Гаррі Ф. Норман (1868—1947) — редактор газети «Айриш гомстед».

(183) Лис Христа — засновник секти квакерів Джордж Фокс (1624—1691); обігрується лексичне значення прізвища Fox — «лисиця». Нью-Плейс — будинок Шекспіра у Стратфорді в його зрілі роки.

(184) Яким ім ’ям назвався Ахілл … — античні джерела повідомляють, що Ахілл мав жіноче імя Пірра «руда».

(184) Маленький Джон — один із легендарних соратників Робіна Гуда, здоровило; Дж. Мур іронічно дав це прізвисько щуплявому Дж. Еглінтону.

(185) Мессір Брунетто — Брунетто Латіні (бл. 1210 — бл. 1295), італ. поет і дипломат.

(185) Душа горить, мов червона вуглина — з есею Шеллі «Захист поезії» (1821).

(185) Вільям Драммонд із Готорндена (1285—1644) — шотл. поет.

(185) Ернест Ренан (1823—1892) — фр. історик і письменник, захоплювався пізніми драмами Шекспіра.

(186) Штукарі шифрами — автори, що намагалися знайти в текстах Бекона й Шекспіра шифр, що довів би Беконове авторство.

(186) На схід від сонця, на захід від місяця — назва збірки норвезьких казок, яка вийшла в анг. перекладі 1859 р.

(186) Скільки миль до Дубліна? — варіація дитячого віршика «Скільки миль до Вавилона?»

(186) Міранда — героїня «Бурі», Пердіта — «Зимової казки».