Джеймс Джойс - Улісc

СТІВЕН: Королі та однороги {829} ! (Відступає на крок.) Ходімо десь та й… А що казала та дівчина?..

РЯДОВИЙ КОМПТОН: Гей, Гаррі, а дай йому по м’ячиках! Уліпи в діторобні органи!

БЛУМ (лагідноумовляючи солдатів) : Та він же й сам не тямить, що каже. Хильнув зайву чарчину. Абсент, потвора з зеленими очима. Я його знаю. Він джентльмен, поет. Нічого такого не сталося.

СТІВЕН (киває головою, усміхається, потім заливається сміхом) : Джентльмен, патріот, учений і суддя над ошуканцями.

РЯДОВИЙ КАРР: А мені начхати, хто він такий.

РЯДОВИЙ КОМПТОН: А нам начхати, хто він такий.

СТІВЕН: Мені здається, я дратую їх. Зелена ганчірка для бугая.

Кевін Іген Паризький в іспанській чорній сорочці з китицями, у кашкеті протестантського бойовика робить знаки Стівенові.

КЕВІН ІГЕН: Првіт. Bonjour! Ця vielle ogresse із dents jaunes [389].

З-за його спини визирає Патріс Іген із писком кроля, скубаючи айвовий листочок.

ПАТРІС: Socialiste!

ДОН ЕМІЛЬ ПАТРИЦІО ФРАНЦ РУПЕРТ ПОУП ТЕННЕССІ (в середньовічній кольчузі й шоломі, на якому летять двоє диких гусей, закутою в лати рукою зі шляхетним обуренням показує на солдатів) : Werf цих нікчем footboden , цих гладких porcos , джоніжоні todos викачаних у підливі [390]!

БЛУМ (Стівенові) : Ходімо додому. Бо ще вскочите в халепу.

СТІВЕН (похитуючись) : Я не тікаю від цього. Він стимулює мій розум.

ПТАШКА ТРИПЕРА: Всяк відразу помітить, що він із роду патриціїв.

ВІРАГО: Зелене вище червоного {830} , так він каже. Вулф Тоун.

ЗВІДНИЦЯ: Червоне не гірше зеленого, а навіть краще. Слава солдатам! Слава королю Едварду!

ХУЛІГАН (регоче) : Ха! І руки вгору перед Де Ветом!

ГРОМАДЯНИН (із дрюком і в величезному зеленому шарфі) :

СТРИЖЕНИЙ ХЛОПЧИНА (із зашморгом на шиї, обома руками запихає в розпанаханий живіт нутрощі) :

РОМБОЛЬД, ДЕМОН-ЦИРУЛЬНИК {831} (у супроводі двох помічників у чорних машкарах, виступає наперед із невеликим саквояжем і відкриває його) : Пані й панове, ось різницький ніж, якого купила місіс Чикчик, щоб зарізати Могга. А ось цим теслом Вуазен-Сусід порубав на шматки дружину свого співвітчизника, перерізавши горло бідолашній від вуха й до вуха, а її останки загорнув у простирадло й сховав у своєму льоху. Це — склянка з трутизною, миш’яком, видобутим із тіла міс Гробарки, за що Седдона послали на шибеницю.

Сіпає за мотузку, а посіпаки кидаються на ноги жертви, тягнучи додолу; язик стриженого хлопчини враз висолоплюється.

СТРИЖЕНИЙ ХЛОПЧИНА:

Випускає дух. Могутня ерекція повішеника викидає, крізь його смертні лахмани, краплі сперми на бруківку. Місіс Беллінгам, місіс Єлвертон Баррі, високоповажана місіс Толбойс кидаються змочити в ній свої хустинки.

РОМБОЛЬД: Сам мало не ґиґнув. (Розсукує зашморг.) На цій мотузці повішено жахливого бунтівника. По десять шилінгів за шмат, із дозволу Його Королівської Величности. (Пхається головою в розпоротий живіт страченого й виймає її облиплу сплутаними паруючими кишками.) Мій тяжкий обов’язок виконано. Боже, бережи короля!

ЕДВАРД СЬОМИЙ ( непоквапно й урочисто танцює, побрязкуючи відром та добродушно наспівуючи) :

РЯДОВИЙ КАРР: Гей, ти! То що ти там варнякаєш про мого короля?

СТІВЕН (здіймаючи руки догори) : О, це вже надто одноманітно! Нічого я не кажу. Король хоче забрати мої гроші й моє життя заради якоїсь своєї брутальнської імперії, але краще б він віддав свої й своє за неї. А в мене грошей катма. (Неуважливо порпається в кишенях.) Віддав комусь.

РЯДОВИЙ КАРР: Та кому потрібні твої кляті гроші?

СТІВЕН (намагаючись вислизнути) : Чи скаже мені хто-небудь, де у мене найменше шансів зіштовхнутися з цим неминучим злом? Ça se voit aussi à Paris [391]. He те, щоб я… Але клянуся святим Патриком {832} !..

Голови присутніх жінок зливаються водно. Виникає Беззуба Бабуся, що сидить на поганці: на голові у неї ковпак мов цукрова голова, а на грудях квітка смерти — вражена чумою картопля {833} .