Джеймс Джойс - Улісc

МАТИ (підступає до нього, м’яко дихаючи йому в обличчя вільгістю могильного тління) : Всім судилося пройти це, Стівене. Жінок на світі більше, ніж чоловіків. І тобі також. Настане час.

СТІВЕН (задихаючись від страху, жаху та гризот) : Кажуть, буцім я вбив тебе, мамо. Він зганьбив твою пам’ять. Але ж тебе вбив рак — не я. Доля.

МАТИ (зелена струминка жовчі сочиться у неї з кутика рота) : Ти співав мені ту пісню. «Гірка любови таїна».

СТІВЕН (пристрасно) : Скажи мені те слово, мамо, якщо тепер ти його знаєш. Слово, яке знають усі.

МАТИ: Хто врятував тебе того вечора, коли ви з Педді Лі скочили на потяг у Долкі? Хто жалів тебе, коли тобі сумно було серед чужих? Молитва — вона всемогутня. Молитва за стражденні душі, вона є в катехизі урсулинок, та ще сорокаденне відпущення гріхів. Покайся, Стівене!

СТІВЕН: Упиряка! Гієна!

МАТИ: Я молюсь за тебе на тому світі. Нехай Діллі варить для тебе рис вечорами, після того, як ти натрудився розумово. Стільки літ я любила тебе, о мій сину, первістку мій, кого я виносила в лоні.

ЗОЯ (обмахуючись екраном, що стояв біля коминка) : Я тану від задухи!

ФЛОРІ (показуючи на Стівена) : Гляньте-но! Він геть побілів.

БЛУМ (підходить до вікна, відчиняє ширше) : То голова запаморочилась.

МАТИ (очі її тліють двома жаринами) : Покайся! О, пекельне полум’я!

СТІВЕН (надсадно дихаючи) : Трупоїдка! Голомоза голова й криваві кості!

МАТИ (обличчя її, присуваючись ближче й ближче, обдуває його подихом тління) : Стережись! (Підіймає висхлу зчорнілу правицю й поволі наближає до Стівенових грудей розчепірені пальці.) Стережись! Перста Божого!

Зелений краб із червоними злими очицями, вишкірившись клешнями, глибоко вгороджує їх у Стівенове серце.

СТІВЕН (задихаючись від люті) : Лайно! (Обличчя його стає морхле, сіре, постаріле.)

БЛУМ (від вікна) : Що сталось?

СТІВЕН: Ah non, par exemple [384]. Розумова уява розігралась! Мені або все, або геть нічого. Non serviam [385] !

ФЛОРІ: Треба дати йому холодної води. Стривайте! (Вибігає за двері.)

МАТИ (повільно заламує руки, стогнучи у відчаї) : О Пресвяте Серце Ісусове, помилуй його! Спаси його свід погибелі пекельної, о божественне Пресвяте Серце!

СТІВЕН: Ні! Ні! Ні! Спробуйте зламати мій дух, ви всі, якщо зумієте! Я всіх вас поставлю на коліна!

МАТИ (хрипить у смертельній агонії) : Господи, змилуйся над Стівеном, заради мене! Невимовна була туга моя, коли в любові, скорботі й муках відходив я на горі Голготі.

СТІВЕН: Нотунг {823} !

Обома руками високо піднісши ціпка, щосили б’є ним по люстрі. Вгору виривається синьо-багряне полум’я кінця часів, і в запалій потому пітьмі розпадаються простори, обертаються в скалки скло й кам'яні мури.

ГАЗОВИЙ СТРУМІНЬ: Пфугг!

БЛУМ: Зупиніться!

ЛІНЧ (кинувшись до Стівена, хапає того за руку) : Агей! Припини! Не божеволій!

БЕЛЛА: Поліція!

Стівен, упустивши ціпка на підлогу й різко закинувши назад голову та руки, відштовхується від землі й вилітає з кімнати, повз повій у дверях.

БЕЛЛА (верещить) : Тримайте його!

Дві проститутки кидаються у двері. Лінч, Кітті, Зоя вискакують із кімнати, збуджено перемовляючись. Блум виходить за ними, тоді повертається.

ПОВІЇ (скупчившись біля виходу, показують на щось) : Он там!

ЗОЯ (показуючи точніш) : Там! Он там щось!

БЕЛЛА: А хто заплатить за лампу? (Ловить Блума за полу.) Ага, ви ж були з ним. Лампу розбито!

БЛУМ (метнувшись у вітальню, звідтіля назад) : Яку ще лампу, жінко?

ОДНА З ПОВІЙ: Він піджака порвав.

БЕЛЛА (показує пальцем, очі їй палають гнівом і жадібністю) : За ось це хто заплатить? Десять шилінгів. Ви свідок.

БЛУМ (підхоплюючи Стівенів ціпок) : Я? Десять шилінгів? Чи ж ви мало з нього вициганили? Він-бо…

БЕЛЛА (голосно) : Годі, не треба нам ваших лекцій! Тут не бордель. Тут ціна десять шилінгів.

БЛУМ (оглянувши лампу знизу, тягне за шнур. Газовий струмінь освітлює зім’ятий рожево-бузковий абажур. Блум замахується ціпком) : Тільки скло розбито. Він тільки й…

БЕЛЛА (сахнувшись, верещить) : На Бога! Не треба!

БЛУМ (опускаючи ціпок) : Я просто показую, як він ударив по абажуру. Збитку тут і на шість пенсів не натягне. А ви: десять шилінгів!

ФЛОРІ (входить зі склянкою води) : А де він подівся?

БЕЛЛА: Ви хочете, щоб я викликала поліцію?

БЛУМ: Цих ми знаємо. За наші гроші дуже хороші. Але ж той — студент із Триніті. Найкраща ваша клієнтура. Ці джентльмени не лишаються в боргу. (Творить масонський знак.) Відомо вам, що це означає? Він небіж віце-канцлера. Ви ж не бажаєте скандалу.