Джеймс Джойс - Улісc

— Ні, Саймоне, — обернувся до нього отець Каулі. — Грайте, як в оригіналі. У до-бемолі.

Клавіші, вони слухняні, пішли вище, озвалися, завагалися, призналися, збентежилися.

Отець Каулі одійшов від краю сцени.

— Слухайте, Саймоне, — сказав він. — Мабуть, акомпанувати вам буду я. Вставайте.

Кабріолет котився повз ананасні льодяники Грема Лемона, повз слона на вивісці крамниці Елвері. Біфштекс, нирки, печінка, пюре, — всі ці наїдки, гідні того, щоб ними ласували на своїх бенкетах принци, тепер стояли на столі перед принцами Блумом і Гулдингом. Ці принци, бенкетуючи, піднімали келихи з віскі й сидром.

Наймелодійніша арія для тенора з усіх створених донині опер, заявив Ричі, вона у « Сомнамбулі » {560} 560 (262) « Сомнамбула » (1831) — опера В. Белліні (1801—1835). . Колись йому пощастило почути її у виконанні Джо Мааса {561} 561 (262) Джо Маас (1847—1886) — славетний англ. тенор. . Ох, цей МакГаккін! Так. По-своєму. Голосок у нього, як у хлопчика хориста. Проте Маас був супер і тоді, коли співав у месі. Ліричний тенор, якщо ви згодні з таким визначенням. Ніколи цього не забуду. Ніколи.

Роздивляючись навколо, Блум угледів себе [186] Очевидно, Блум угледів себе в дзеркалі на стіні ресторану (прим. перекладача) . над тарілкою бекону без печінки і розчулився, побачивши своє змарніле напружене обличчя. Болить поперек. Блищать очі. Значить, запалення нирок. Далі все по програмі. Потанцював — плати лабуху. Піґулки, топтаний хліб по гінеї за коробочку. Щоб трохи відтягнути. І наспівуєш « До покійників лягай » {562} 562 (263) « До покійників лягай » — англ. пісня. . Доречно. Їстимеш пиріг із нирками. Нирки до нирок. Та не дуже воно допоможе. Кращого немає у. Для нього це властиво. Віскі. Щодо напоїв він перебірливий. І коли склянка пощерблена, і щодо води з нового водогону. Сірники з шинквасу він прихопить, згодяться. А потім соверен витратить на якісь дурнички. Коли ж доводиться платити, у нього ані ламаного шеляга. Якось напідпитку в трамваї відмовився платити за проїзд. Чудернацька публіка.

Того вечора Ричі не забуде ніколи. Доки житиме на світі, ніколи. На гальорці старого «Ройялу» з куцим Піком. І коли перша нота.

І тут Ричі занімів.

Зараз почне городити теревені. Намеле сім мішків усякої всячини. Зрештою сам повірить у свої брехні. Справді повірить. Брехун, яких мало. Але пам’ять у нього хороша.

— Яка ж це арія? — запитав Леопольд Блум.

— « Усе вже пропало » {563} 563 (263) Усе вже пропало — арія Аміни з «Сомнамбули». .

Ричі випнув губи. Першу ноту русалка банші вимовляє ніжно і стиха: усе. Дрізд. Білий дрізд. У його ніжному подиху співочого птаха крізь міцні зуби, якими він пишається, чується журлива безнадія. Втрачено. Лункий звук. Уже не одна нота. Колись я чув чорного дрозда, співав у кущах глоду. Він чув мої мотиви і переспівував їх, поєднуючи. Найновіший поклик втрачений поміж усіх попередніх. Луна. І милозвучний відгук {564} 564 (263) Луна. І милозвучний відгук — з вірша «Луна» Т. Мура. . Як це пояснити? Усе втрачено. Посвистів він тужливо. Пропало, віддано, втрачено.

Блум смикнув Леопольда за вухо, заправив краєчок серветки під вазу. Лад. Так, я пам’ятаю. Чудова арія. Вона зайшла до нього уві сні. Невинність від місячного світла. Проте слід її стримати. Хоробрі нехтують небезпекою. Покликати на ім’я. Хай доторкнеться до води. Кабріолет котиться. Запізно. А сама ж хотіла піти. Саме тому. Жінка. Легше спинити море. Так: усе втрачено.

— Чудова арія, — сказав Блум утрачений Леопольд. — Я її добре знаю.

Ричі Гулдинг ще ніколи скільки живе на світі.

Він теж її добре знає. Або відчуває. Весь час силкується про дочку. Мудра дитина, що зможе впізнати свого батька, як висловився Дедал. Я?

Блум скоса спостерігав над безпечінковим. Вираз обличчя, такий як, коли все пропало. Ричі ж, він веселун давноминулих часів. Його старі жарти тепер викликають оскому. Ворушить вухами. Кільце від серветки вставляє собі в око. Сина свого посилає з листами допомогти йому Христа ради. Косоокого Волтера: сер я зробив усе можливе сер. Вибачте завдав вам клопоту проте я чекав що одержу чималу суму грошей. Даруйте мені.

Знову рояль. Звучить краще, ніж минулого разу. Мабуть, настроїли. Знову замовк.

Доллард і Каулі все ще спонукали впертого співака, ну ж бо давайте.

— Давайте, Саймоне.

— Ну ж бо, Саймоне.

— Леді та джентльмени, я щиро зворушений вашими наполегливими проханнями.

— Ну ж бо, Саймоне.