Іван Котляревський - ЕНЕїДА

Всім супостатам на заказ,

Як всіх калічив без розбору

І убивав по десять враз:

Лігар з Лукуллом поспішають

І в тарадайці напирають

Енея кіньми потоптать.

Но тут їх доля зла наспіла,

І душі сих братів із тіла

Пішли к Плутону погулять.

Так наш Еней тут управлявся

І стан свій чистив од врагів;

Прогнавши супостат, зближався

До городка свого валів.

Трояни, вилазку зробивши,

Латинян к чорту протуривши,

З Енеєм вкупу ізійшлись.

Здоровкалися, обнімались,

Розпитовались, ціловались,

А деякі пить прийнялись.

Іул, як комендант ісправний,

Енеєві лепорт подав,

Як війська ватажок начальний,

Про все дрібненько розказав.

Еней Іула вихваляє,

Потім, до серця прижимає,

Цілуєть люб'язно в уста.

Енея серце трепетало,

Воно о сині віщовало,

Що він надежда не пуста.

В се врем'я Юпітер, підпивши,

З нудьги до жінки підмощавсь

І морду на плече склепивши,

Як блазень, чмокавсь та лизавсь;

Щоб більше ж угодить коханці,

Сказав: «Дивися, як троянці

Од Турна врозтіч всі летять,

Венера пас перед тобою:

Од неї краща ти собою,

До тебе всі лапки мостять.

Моє безсмертіє ярує,

Розкошних ласк твоїх бажа;

Тебе Олімп і світ шанує,

Юпітеру ти госпожа.

Захоч - і вродиться все зразу,

Все в світі ждеть твого приказу,

За твій смачний і ласий цмок…»

Сказавши, стиснув так Юнону,

Що трохи не скотилась з трону,

А тілько Зевс набив висок.

Юнона, козир-молодиця,

Юпітеру не піддалась;

Бо знала, що стара лисиця

На всякі штуки удалась.

Сказала: «О очей всіх світе,

Старий олімпський Єзуїте!

З медовими річми сховайсь.

Уже мене давно не любиш,

А тілько п'яний і голубиш,

Одсунься геть - не підсипайсь.

Чого передо мной лукавиш,

Не дівочка я в двацять літ,

І теревені-вені правиш,

Щоб тілько заморочить світ.

Нехай все буде по-твоєму;

Дай тілько Турнові моєму

Хоть трохи на світі пожить,

Щоб міг він з батьком повидаться

І перед смертю попрощаться,

Нехай, - не буду більш просить».

Сказавши, в Йовиша вп'ялася,

І обняла за поперек,

І так натужно простяглася,

Що світ в очах обох померк.

Розм'як Зевес, як після пару,

І вижлуктив підпінка чару,

На все ізвол Юноні дав.

Юнона в котика з ним грала,

А в мишки так залескотала,

Що аж Юпітер задрімав.

Олімпськії во всяку пору

І грім пускающий їх пан

Ходили голі без зазору,

Без сорому, на кшталт циган.

Юнона, з неба увильнувши

І гола, як долоня, бувши,

По-паруб'ячу одяглась;

Кликнувши ж в поміч Асмодея,

Взяла на себе вид Енея,

До Турна просто понеслась.

Тогді пан Турн зіло гнівився

І приступу к собі не мав,

Що у троян не поживився

І тьху Енеєві не дав.

Як ось мара в лиці Енея.

В кереї бідного Сіхея,

Явилась Турна задирать:

«Ану лиш, лицарю мізерний,

Злиденний, витязю нікчемний,

Виходь сто лих покуштовать».

Турн зирк - і бачить пред собою

Присяжного свого врага,

Що так не гречі кличе к бою

І явно в труси пострига.

Осатанів і затрусився,

Холодним потом ввесь облився,

Од гніву сумно застогнав.

Напер мару - мара виляє,

Еней від Турна утікає!

І Турн вдогонку поскакав,

Той не втече, сей не догонить,

От тілько-тілько не вшпигне;

Зикратого мечем супонить,

Та ба! Мари не підстьобне.

«Та не втечеш, - кричить, - паничу!

Ось зараз я тебе підтичу,

Се не в кукли з Лависей грать;

Тебе я швидко повінчаю

І воронів потішу стаю,

Коли начнуть твій труп клювать».

Мара Енеєва, примчавшись

До моря, де стояв байдак,

Нітрохи не остановлявшись

(Щоб показать великий ляк),

Стрибнула в нього, щоб спастися;

Тут без числа Турн осліпився,

Туди ж в байдак і сам стрибнув,

Щоб там з Енея поглумиться,

Убить його, мазки напиться,

Тогді б Турн первий лицар був!

Тут вмиг байдак заворушився

І сам, одчаливши, поплив,

А Турн скрізь бігав, і храбрився,

І тішивсь, що врага настиг.

Таку Юнона зливши кулю,

Перевернувшуся в зозулю,

Махнула в вирій навпростець.

Турн глядь, аж він уже средь моря,

Трохи не луснув з серця, - з горя.

Та мусив плить, де жив отець.

Юнона з Турном як шутила,

Еней про теє ні гугу;

Бо на його туман пустила,

Що був невидим нікому;

І сам нікого тож не бачив,

Но послі, як прозрів, кулачив

Рутулян і других врагів:

Убив Лутага, Лавза, Орсу,

Парфену, Палму витер ворсу,