Пантелеймон Куліш - Чорна рада

Здесь есть возможность читать онлайн «Пантелеймон Куліш - Чорна рада» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чорна рада: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чорна рада»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чорна рада — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чорна рада», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Запорожець так і припав до барила, а жид - одно од страху, а друге од скнарості

- держить та й трусигься. А зверху і підписано: «Не трусись, псяюхо: губи поб'єш'» От на таку-то тацю поставив Черевань п'ять кубків ріпок да й почав наливати якусь настойку з того божка. - Се, бгатці,- каже,- така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку. Да й обніс усіх; не минув і Василя Невольника, хоть той стояв собі оддалік, мов у монастирі служка перед ігуменом. - Ну, бгаге Михайле,- каже, повеселівши трохи од того трунку, Шрам,- загадаю ж я тобі про твого божка загадку: стоїть божок на трьох ніжках; король каже: «Потіха моя!», краля каже: «Погибель моя!» - Ну, бгатику,- каже Черевань,- хоч убий, не второпаю. Дак, як як? Король на трьох ніжках, а краля каже: «Погибель моя»? - Не король, а божок на трьох ніжках, як от і твій. Король каже: «Потіха моя!», краля каже: «Погибель моя'» - А, пек же його матері, як мудро!.. Король каже: «Потіха моя'» Себто, бач, як чоловік уп'ється, то вже тоді кричить: «Я король!»

А жінка: «Ох, погибель же моя! Де ж мені тепер дітися?» - Якраз так! Тілько, братику, твоя жінка не злякалась би тебе, хоть би ти й королем зробивсь! - Іще не одгадал! - каже Черевань. Ану ж ти сам! - Мені не диво, а от якби ти показав свою премудрість! - Моя премудрість, бгатику,- сказав Черевань,- знає тілько налити та випити; а там собі мізкуйте, як хотя. На те ви попи, на те ви мужі совіта, на те ви народні голови. Не вадило б і не понам,- одвітур Шрам,- не вадило б і не мужам совіта знати, що король тут - тіло, а краля - так се душа. Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає; от і все. - Пгавда, бгатику, їй богу пгавда! - сказав, похитуючи головою, Черевань.-

Вип'єм же ще по кубку! Аж ось увійшла до гостей Череваниха, молодиця свіжа й повновида, пряма, як тополя,- замолоду була дуже хороша. Підійшла до Шрама під благословеніє. Він її поблагословив, да, як пані була гожа, і вони ж таки давні приятелі, то ще схотів

і попросту з нею привітатись, да й каже: - Позвольте з вами привітатись, добродійко? А вона каже: - Да як же зволите, добродію! Да й поціловались любенько. Тогді Череваниха ще обнесла гостей. Черевань випив на радощах повний кубок, бризнув під стелю да й каже: -Щоб наші діти отак вибрикували! А Череваниха почала вести за чаркою розмову: - Так отеє,- каже,- ви на прощу, панотче? Святе діло!.. От, моя дружино,- обернулась до чоловіка,- от як добрі люде роблять: аж із самої Паволочі ідуть молитись богу. А ми живемо ось під самим Києвом, да ще не були сю весну й одного разу у святих угодників. Аж сором! Да вже ж як собі хочеш, а в мене не дурно ридван наготовлений. Причеплюсь за пана Шрама, да куди він, туди й я. От божевільне жіноціво! - каже Черевань,- Куди він, туди й я!.. А як же пані

Шрам махне за Дніпро? - То що ж? Я б не махнула? Доки сидіти нам у сьому воронячому гнізді? Ось уже которий раз переказує мій брат, щоб приїхали до його в гості! І чому б не поїхати? - Да, їй-богу, Меласю,- каже Черевань,- я рад би душею, коли б мене хто взяв та й переніс до твого бгата, під Ніжень. Кажуть, і живе добре - таки зовсім по-панськи. Не дурно його козаки прозвали князем. - Отеє буцімби за достаток його князем зовуть! - перебила Череваниха.- У його жінка - княгиня з Волині, ляшка. Як руйновали наші Волинь, так він собі вподобав якусь бідолашну княгиню; от і самого прозвали князем. - Князь Гвинтовка! - зареготавши, каже Черевань,- То були Вишневецькії та

Острозькії, а тепер пішли князі Гвинтовки… Знай наших! А добра, кажуть, людина з тії княгині. Поїхав би до Гвинтовки хоч зараз, коли б не далеко! Гуторять, попиваючи, аж ось - двері рип! І - так, як сонце засіяло: увійшла в світлицю Леся. - От моя й краля! - каже Черевань, беручи її за руку: В світлоньку входить, Як зоря сходить В світлоньку ввійшла, Як зоря зійшла.

А що, бгате? Чи нічим же похвалитись на старість Череваневі? Нічого не сказав Шрам, тілько дививсь на Лесю. А вона ж то стояла, підійшовши під благословеніє, хороша да прехороша! Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю, а на виду аж сіяє. На диво була в Череваня дочка, да й годі. Тим-то Петро, як побачив, то й умер, дармо що видав доволі світу! - Ну лиш, доню,- каже Черевань,- піднеси нам по кубку, як там кажуть, із білих ручок.

Леся поблагословилась і піднесла. І що то вже, як хороше вдасться! Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті - усе не так, як хто інший: так усі й дивляться, і так усякому на душі, мов сонечко світить. Випив старий Шрам із білих рук од Череванівни да й каже Череваневі: - Ну, брате Михайле, тепер і я скажу, що є тобі чим на старість похвалитись. А

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чорна рада»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чорна рада» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Пантелеймон Кулиш - Чёрная рада
Пантелеймон Кулиш
Юрій Сорока - Чорна Рада. 1663
Юрій Сорока
Пантелеймон Куліш - Орися
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Січові гості
Пантелеймон Куліш
Ю. Сорока - Чорна Рада. 1663
Ю. Сорока
Пантелеймон Куліш - Рідне слово
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Куліш у пеклі
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Заворожена криниця
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Циган
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Маруся Богуславка
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Чорна рада (збірник)
Пантелеймон Куліш
Отзывы о книге «Чорна рада»

Обсуждение, отзывы о книге «Чорна рада» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x