Пантелеймон Куліш - Чорна рада

Здесь есть возможность читать онлайн «Пантелеймон Куліш - Чорна рада» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чорна рада: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чорна рада»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чорна рада — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чорна рада», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

їх весело, не так, як у нас! Щебечуть, наче горобці. Що то за милий вік молодецький! Веди ж, Василю, гостей у світлицю, а я поздоровкаюсь із молодим

Шраменям. Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака (що ще то за луччих часів дід або батько збудовав). Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; і слова з святого письма вирізані; вирізано і хто світлицю збудовав, і якого року. І лавки були хороші, липові, із спинками, та ще й килимцями позастилані. І стіл, і божник із шитим рушником округи, і все так було, як і тепер по добрих людях ведеться. Одно тілько диво було в Череваня таке, що вже тепер ніде не зуздриш. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті й кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці і всяка посудина, що то на війні поздобувано. Як палили козаки шляхетськії двори і княжецькії замки, то все те мішками виносили. Так-то бог тоді погодив козацтву, що тії вельможнії каштеляни і старости пишнії, несказанно горді, що гукали на гайдуків, сидя із сими кубками да конвами поза столами, пішли в неволю до Криму або полягли головою в полі, а їх кубки стоять у козака в світлиці. Іще ж по стінах висять і

їх шаблі, пищалі під сріблом, старосвітські сагайдаки татарськії, шитії золотом ронди, німецькі гаркебузи, сталеві сорочки, шапки-сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою - і ніяка шабля не візьме. От же ніщо тіє не оборонило ляхів і недоляшків: допекли козакам і поспільству до самого серця. Та от тепер і тії луки, і тії шаблі, і вся та зброя сіяє не в одного Череваня в світлиці і веселить козацькі очі.

Тілько ж Петру, Шрамовому синові, здалось найкраще у пекарні, хоть там не було ні шабель, ні сагайдаків, а тілько самі квітки да запашнії зілля за образами й поза сволоком, а на столі лежав ясний да високий хліб. Так Леся ж усе скрашала собою так, що вже справді годилось би сказати: «У хаті в неї, як у віночку; хліб випечений, як сонце; сама сидить, як квіточка». І розговоривсь із нею Петро, як брат із сестрою. А сама Череваниха була пані ввічлива: знала як до кого з речами обернутись. Так моєму козакові луччої компанії було й не треба: тут би він і засів на весь вечір, дивлячись на чорні дівоцькі брови да на шиті рукава. Як ось і лізе Черевань, сопучи, через поріг. Уваливсь у хату да, розставивши руки, до його: - А, бгатику! - і почав ціловатись.- Ну,- каже,- бгате, не вниз ідеш, а вгору.

То був козак над козаками, а тепер іще став кращий!.. Меласю! - обернувсь до жінки.- От нам зятьок! Лесю, от жених тобі під пару, так-так! Га-га-га! Бач, бгате, який я чоловік? Сам набиваюсь із своїм добром. Так не бере ж бо ніхто, та й годі! Ходімо, бгате, в світлицю; нехай вони тут собі пораються. Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля. Да, взявши Петра за руку, і потяг до світлиці. Обернувсь козак, переступаючи через поріг,- і серце в його заграло: Леся не спускала з його очей, а в тих очах сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами.

Сподобавсь, видимо, козак дівчині. - Ось подивись, дідусю,- каже Черевань, привівши Петра до божого чоловіка,- чи той се Шраменко, що переплив Случ під кулями? Їй-богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, да таке сміле! Пробравсь у лядський табор, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана. Що ж би тепер воно зробило! Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: - Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний, і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє,- і вмре своєю смертю. - Нехай лучче,- сказав батько,- поляже од шаблі і од кулі, аби за добре діло, за цілість України, що ось розідрали надвоє. - Ну, годі ж, годі вже про се! - каже Черевань.- Ось я вам дам краще діло до розмови. І дістав із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! Не жалували пани грошей для своєї пихи і потіхи. По боках бігли босоніж дівчата - інша і в бубон б'є; а зверху сидів, мов живий, божок гречеський, Бахус. Тим-то Черевань і звав сей жбан божком.

- Шкода мені, дідусю, твоєї темноти,- каже кобзареві,- Ось на лиш полапай, яке тут диво. Се я в Польїці таке собі доскочив. - Суєта суєтствій! - каже той, усміхнувшись - Ні, бгатику, не суєта! Ось як вип'ємо з божка по кухлику, то, може, не так заговориш. - Із божка! - каже Шрам.- Так отсей чортик зоветься в тебе божком? - Нехай він буде й чортик,- одвітує Черевань,- тілько кажуть, що в старовину у греків… Був народ греки, так, ііримірно, як ми тепер козаки… Народ нелюдимий,- от що!.. Таку тих то греків сьому божку, кажуть, була велика шаноба. - А в тебе вже не така? - питає Шрам. - Ні,- каже,- на мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. І достав мальовану тацю, сріблом ковану. А на таці було намальоване таке, що всяке б засміялось. Жидок дає запорожцеві напитись горілки з барильця.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чорна рада»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чорна рада» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Пантелеймон Кулиш - Чёрная рада
Пантелеймон Кулиш
Юрій Сорока - Чорна Рада. 1663
Юрій Сорока
Пантелеймон Куліш - Орися
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Січові гості
Пантелеймон Куліш
Ю. Сорока - Чорна Рада. 1663
Ю. Сорока
Пантелеймон Куліш - Рідне слово
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Куліш у пеклі
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Заворожена криниця
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Циган
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Маруся Богуславка
Пантелеймон Куліш
Пантелеймон Куліш - Чорна рада (збірник)
Пантелеймон Куліш
Отзывы о книге «Чорна рада»

Обсуждение, отзывы о книге «Чорна рада» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x