Панас Мирний: Хіба ревуть воли, як ясла повні

Здесь есть возможность читать онлайн «Панас Мирний: Хіба ревуть воли, як ясла повні» — ознакомительный отрывок электронной книги, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях присутствует краткое содержание. категория: Классическая проза / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Панас Мирний Хіба ревуть воли, як ясла повні
  • Название:
    Хіба ревуть воли, як ясла повні
  • Автор:
  • Жанр:
    Классическая проза / на украинском языке
  • Язык:
    Украинский
  • Рейтинг книги:
    3 / 5
  • Ваша оценка:
    • 60
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5
  • Избранное:
    Добавить книгу в закладки

Хіба ревуть воли, як ясла повні: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хіба ревуть воли, як ясла повні»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Панас Мирний: другие книги автора


Кто написал Хіба ревуть воли, як ясла повні? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Хіба ревуть воли, як ясла повні — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система автоматического сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хіба ревуть воли, як ясла повні», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Не бойтесь закрыть страницу, как только Вы зайдёте на неё снова — увидите то же место, на котором закончили чтение.

Панас Мирний


Хіба ревуть воли, як ясла повні

(Роман з народного життя)


Частина перша


Польова царівна

Надворі весна вповні. Куди не глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні… Поле - що безкрає море - скільки зглянеш - розіслало зелений килим, аж сміється у очах. Над ним синім шатром розіп'ялось небо - ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре - погляд так і тоне… З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля… Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку… І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці… А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок,- тремтить, переливається, застигає в повітрі. Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться,- і все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього… Гарно тобі, любо, весело! На серці стихають негоди; на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями… Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя. Недаром в таку годину - аби неділя або яке свято - хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись!

Отакої саме пори, в неділю, після раннього обіднього часу,- тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану,- ішов молодий чоловік. "Не багатого роду!" - казала проста свита, накинута наопашки.-"Та чепурної вдачі",- одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-під свити.


Червоний з китицями пояс теліпався до колін, а висока сива шапка з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу. .. Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где по п'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі - теж гострі; лице довгобразе - козаче; ні високого, ні нязь кого зросту,- тільки плечі широкі та груди високі… Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустрітії по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою…

Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима;

іноді зупинявся й довго розглядав зелене нив'я. То знову йшов; то знов становився де-небудь на згірку- і знов оглядав поле. Ось перейшов і драний місточок посеред лук, на низині, у балці. Під ним ще не зисох-ли весняні калюжі-аж зацвіли, позеленіли: кумкають в них жаби рано й вечір. От опшіквсь па невеличкім горбку по той бік місточка; став, обернувся лицем до його; глянув на рудку, перевів погляд на крайнє жито. "Отже тут кращі хліба, ніж під селом,- подумав сам собі,- тут, мабуть, сильніший дощ пройшов…" Знов повернувся і рушив далі.

Спустившись в долину, повернув з курного шляху на обніжок-і пішов поміж зеленими житами. Ось підійшов до однієї ниви, нахилився, вирвав при самім корені пучок жита, глянув на його, далі глянув на ниву,- і лице засвітилось одрадою: "От де моя праця,- немов казали його очі,- не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!.." Повертівши в руках вирване жито, він скинув очима на другий бік межі; знову глянув на свою ниву, наче рівняв дві ниви між собою,- і промовив вголос: "Бач… на нашому полі жито краще, ніж у дядька Кабанця: моє таке густе та гонке, а в його - ледве од землі одлізло -низеньке, жовте, засмоктане…"


Не вспів доказати останнього слова,-чує: недалеко, з-за жита, хтось співає… Він притаїв дух; насторошив уші, слуха… Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався в високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то замирав оддалеки на полях розлогих; то вливався в душу якимсь несвідомим щастям.

Парубок стояв, як зачарований. Йому здалося - він зроду не чув такого свіжого, гнучкого голосу. У його в очах засвітилась одрада; лице прояснилося, наче хто збризнув його свіжою водою; серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. "Хто б це?" -подумав він та й пішов на голос.

Читать дальше

Похожие книги на «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хіба ревуть воли, як ясла повні» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


Панас Мирний: Рідна мова
Рідна мова
Панас Мирний
Панас Мирний: Повiя
Повiя
Панас Мирний
Панас Мирний: Морозенко
Морозенко
Панас Мирний
Панас Мирний: Лихі люди
Лихі люди
Панас Мирний
Леонід Ушкалов: Панас Мирний
Панас Мирний
Леонід Ушкалов
Отзывы о книге «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

Обсуждение, отзывы о книге «Хіба ревуть воли, як ясла повні» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.