Бруно Шульц - Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича

Стор. 294: Тоді, водячи поглядом від одного до другого, ніби впевнюючися — сталося щось веселе, він вибухав сміхом і так сміявся у своє задоволення, голосно, струшуючи головою зі співчуттям і [повтюрюючи] => повторюючи зі сміхом: «Тяжкий псих…».

П о м о н а — у римській міфології богиня садів.

Тут: рослинні і такі, що походять із землі, складники.

Алюзія до гримаси, застиглої на масці, що нею користувалися актори у грецькому театрі, що походив з обрядів ушанування Вакха (Діоніса), бога екстазу й вина.

Ф і л і ґ р а н (з італ.) — техніка виконання предметів з тонких дротин і металевих зернят, поєднуваних у витончені візерунки. Тут у переносному значенні.

Алюзія до біблійної притчі про милосердого Самарянина (Лука 10: 30—37).

Ш а б а с (івр.) — святковий день, що юдеї відзначають починаючи від вечора п'ятниці й до заходу сонця в суботу. Під час шабасу відбуваються три урочисті застілля та запалюються свічки.

Т л у я (вона ж Тлоя) — автентична постать. Знана у Дрогобичі божевільна жебрачка. Тут і далі автентичні реалії уточнено за працею Є. Фіцовського «Реґіони великої єресі. Нариси про життя і творчість Бруно Шульца».

А р а б е с к и — фантазійні оздоби, що наслідують сплетіння гілок, листків, квітів та плодів. Поширилися в Європі завдяки впливам ісламу.

Ш а ф р а н — темно-помаранчевий порошок, який отримують з висушених тичинок квітки з такою ж назвою, застосовується в медицині, кулінарії (як приправа) та як жовтий барвник.

Нині забутий звичай прикрашати сади скляними кулями був популярний у часи Шульцової молодості.

Тут: настрій, атмосфера, що еманує з певної особи, аура.

Тут: рідина.

Тут: жартівлива вставка, скетч у перерві між серйознішими частинами.

Стилізація біблійної мови, хоч саме такого виразу у Святому Письмі не знаходимо.

Давня скорострільна зброя з багатьма стволами, праобраз кулемета.

Очевидна алюзія до біблійного двобою Якова з Ангелом, під час якого другий «торкнув жилу на стегні його, і змертвіла» (Буття 32: 24—32).

Д е м і у р г (з гр.) — у Платона: божий будівник світу, що вічній, проте позбавленій форми матерії надає окреслену форму; так само: майстер, творець, митець. У Шульца це поняття трапляється в різних значеннєвих відтінках; часом — як у цьому випадку — заміняє поняття «Бога», часом, однак, означає радше «креатора».

Б е н г а л ь с ь к е с в і т л о — різнобарвні штучні вогні, вперше виготовлені в Індії.

П л а т в а — у дахових конструкціях горизонтальна балка, паралельна довшій осі будинку, зазвичай покладена на стропові балки (з обох боків); платва є опорою для крокви.

Б а н т и н а (з нім.) — у теслярстві: балка, що з'єднує крокви або розміщена поміж стінами, розпора.

Останній день місяця як останній термін регулювання рахунків та зобов'язань.

М е н a д а — у Стародавній Греції: жінка, охоплена екстатичним шалом під час обряду на честь Діоніса; вакханка.

Т и р с — палиця, оплетена листками винограду і плюща, що являє собою один із атрибутів Діоніса та сатирів і вакханок, які його оточують.

А м а л ь г а м а (з араб.) — тут: суміш різних елементів, первинних стихій.

I д о л (з гр.) — тут: зображення божества (скульптура, малюнок тощо), яке є предметом культу.

М о л о x (з івр.) — хтонічне семітське божество, особливо шановане на теренах Ханаану; в жертву Молоху приносили людей.

П ’ є р о (фр.) — комічний персонаж старої французької пантоміми; часто сентиментальний і закоханий. П'єро був одним із улюблених мотивів у мистецтві на зламі XIX–XX століть, а перед тим — романтичного мистецтва (напр., у Теофіла Ґотьє, Оноре Дом'є, Жюля Лафоржа, Александра Блока, Болеслава Лесьмяна чи Арнольда Шенберґа).

Незаможні дівчата застосовували промокальний папір для нанесення рум'янцю на щоки. Атропін (алкалоїд, використовуваний в офтальмології для розширення зіниць) застосовувався і як косметичний засіб — для досягнення ефекту «глибшого погляду».