Йоганн Гете - Фауст

Фрош
Ха-ха! Блоха! Приємна вість!
Блоха у нас жаданий гість.

Мефістофель
(співає)
Жив цар колись в давнину,
Й була у нього блоха;
Мов рідную дитину,
Він ту блоху кохав.
Велів кравця позвати.
Прийшов к ньому кравець:
«Поший мерщій паняті
Штанці і жупанець!»

Брандер
Хай нагадать кравцеві не забудуть,
Щоб пильно міру добирав,
Бо він пропав, навік пропав,
Якщо штанці у брижах будуть.

Мефістофель
В саєти, в адамашки
Блоху вдягли кругом, [33] В саєти, в адамашки / Блоху вдягли кругом… — Саєти, адамашки — види коштовних тканин (примітка М. Лукаша).
Обвішали у стяжки,
Оздобили хрестом.
Міністром стала скоро —
Аж сяють ордени,
Весь рід взяла до двору,
Всіх вивела в пани.
А ті вже не давали
Спокою дворакам,
Царицю — й ту кусали,
Шпигали її дам.
Не стало впину злющим,
Ні вбить, ані зігнать…
Ми ж трощим їх ще й плющим.
Хай спробують кусать!

Хор
(весело)
Ми ж трощим їх ще й плющим.
Хай спробують кусать!

Фрош
Браво! Браво! Молодець!

Зібель
Блосі — блошиний і кінець!

Брандер
Між нігтів згинуть їй дано!

Альтмаєр
Віват свобода! Віват вино!

Мефістофель
На честь свободи — так, пилась би всмак
чарчина,
Якби у вас були хоч трохи кращі вина.

Зібель
Ізнову та ж балаканина!

Мефістофель
Боюсь зробити кривду шинкарю,
А то б я дав вам для спробунку
Із похідного льоху трунку.

Зібель
Нічого! Я вас помирю!

Фрош
Дамо вам похвалу, як буде до вподоби.
Та цур! Щоб не маленькі проби!
Тут треба, щоб суддею буть,
Добряче цівкою смикнуть.

Альтмаєр
Це гості з Рейна, річ видима.

Мефістофель
Добудьте десь свердла!

Брандер
А що свердлом робить?
Хіба в вас тут і кухви за дверима?

Альтмаєр
Он в шинкаря в кутку начиння все лежить.

Мефістофель
(бере свердла; до Фроша)
Яким же вас почастувати?

Фрош
А що, хіба у вас усякі є?

Мефістофель
Хай кожен те, що хоче, п'є.

Альтмаєр
(до Фроша)
Іч? Ти почав і губи вже лизати!

Фрош
Гаразд! Як вибирать — то рейнське вибираю:
Найкращі нам дари від батьківського краю.

Мефістофель
(просвердлюючи дірку в столі проти Фроша)
Ви воску принесіть, щоб затички ліпити.

Альтмаєр
Та це таке — дурних сліпити!

Мефістофель
(до Брандера)
А вам?

Брандер
Шампанського вина,
Щоб шумувало аж до дна!

Брандер
Й чужого не цураймось, друзі, —
Буває, й там щось добре є.
Хоч німцю щирому не до душі французи,
Він їхні вина радо п'є.

Зібель
(коли Мефістофель підходить до нього)
Я кислого, признатись, не люблю,
Солодкого ж ніде не уникаю.

Мефістофель
Тоді я вам вточу токаю.

Альтмаєр
Ні, глуму я не потерплю!
Ану ж, погляньте прямо в очі!

Мефістофель
Про це й балакати не варт —
То був би надто смілий жарт.
Кажіть, до чого ви охочі?
Чим можу вас я пригостить?

Альтмаєр
Чим ваша хіть. Лиш не томіть!

Мефістофель
(з химерними вихилясами)
Грона є на лозі,
Роги є на козі,
Вино — це сік, лоза — деревина,
З дерева стіл, в нім скриті вина.
В природу глибше заглядай.
Вір в чудо й чуда дожидай!
Виймайте затички і пийте!

Всі
(повиймали затички; кожному ллється в склянку замовлене вино)
О пречудовий водограй!

Мефістофель
Та цур, ні краплі не розлийте!
(П'ють по другій).

Всі
(співають)
Прелюдожерно гарно нам,
Мов всім на світі кабанам!