Та намета хочу ось
880На Істмі обладнати для товариша.
Трігей
(до глядачів)
Так що, нема охочих?
(До Веселості) .
Що ж, до мене йди:
Народу під опіку я оддам тебе.
Раб
Ось той моргнув їй.
Трігей
Хто?
Раб
Таж Аріфрад
її до себе просить.
Трігей
Глупа голово!
Такий, допавшись, духа з неї випустить.
(До Веселості) .
Склади на землю свої речі поки що.
Трігей з Веселістю стають перед пританами.
Притани! Радо! Ось Веселість. Бачите,
З яким добром сьогодні я прийшов до вас.
Отож не гайтесь. Ноги ставте нарізно
800Та й можна тут же до забави братися.
А ось де кухня.
Раб
Є на що поглянути!
Ну й кіптяви ж насіло! За рожном при ній
Притани до війни ще радо порались.
Трігей
Чудові грища з нею в парі завтра вже
Почати можна: боротьбу насамперед
Навстоячки, і рачки, і навколішках.
Тоді в багатоборстві тілом змащеним
Зійтися щільно — бити, м'яти, пхатися.
На третій день — змагання колісницями:
900Одна на одну хай в бігу звертаються
Гарячі колісниці,
На їздця нехай
їздець наскочить, сопучи, пітніючи.
Біля мети безсило хай попадають
Погоничі, знемігшись і розпарившись.
Ну що ж, притани, до смаку Веселість вам?
Глянь, як притан уклінно запросив її.
А спробуй безкоштовно привести когось,
Сказав би: «Нині свято. Не приймаємо».
АНТИСТРОФА
Друга половина хору
910Та це не Трігей, а скарб.
Для нас, громадян усіх, — це знахідка справжня.
Трігей
Ще більш оціните мене, коли дозріє жниво.
Друга половина хору
Та й нині вже ясно всім,
Що ти — рятівник людей
Всієї Еллади.
Трігей
Хвали тоді, коли хильнеш вина нового кухоль.
Корифей
З богами поруч і тебе вславлятимемо радо.
Трігей
Ще б пак! На славу потрудивсь
Трігей з Афмонії для вас.
920Від горя-лиха вибавив я люд простий
І хліборобів-рільників,
Гіпербола смиривши.
Раб
Ну, а тепер скажи нам, чим зайнятися?
Трігей
Чим? А миски для жертви хто їй злагодить?
Раб
Миски? Богиня ж — не Гермес задрипаний.
Трігей
А що присвятим, чи бика рогатого?
Раб
О ні! Щоб не трубити у похідний ріг.
Трігей
Тоді свиню добірну.
Раб
Ні.
Трігей
А чом би ні?
Раб
А то ще вийде свинство Феогенове.
Трігей
930А що нарешті?
Раб
Що? Козлятко, думаю.
Трігей
Невже?
Раб
Клянуся Зевсом.
Трігей
Поясни чому.
Раб
Коли на Раді про війну рішатимуть,
«Не вийде! — скільки духу закричать усі, —
Ми — люди врешті, не козли відпущення».
Трігей
Розумна рада.
Раб
Кожен стане лагідним
І мирно, мов козлята, будем бавитись,
І лагідніші будем до союзників.
Трігей
Ну, гайда — за козлятком! Не барись лише!
А я тим часом і жертовник злагоджу.
СТРОФА
Перша половина хору
940Як добре йдуть усі діла, коли боги сприяють!
Що задумали ми — те збувається все
Саме в пору, одне вслід за одним.
Трігей
(повертаючись)
І справді так: біля дверей жертовник вже
готовий.
(Заходить у дім) .
Перша половина хору
Не баріться ж тепер, поки, з ласки богів,
Дме погожий вітрець, супротивний війні.
Нема сумніву — небо для нас
Рятівну переміну послало.
Трігeй
(повертаючись)
Ну ось і кошик, і ячмінь, і квіти, й ніж готові.
Уже й вогонь палахкотить. Бракує лиш козлятка.
Перша половина хору
950Ану прудкіше всі, ану!
А то непрохано до вас
Присуне з флейтою Херід
І як задме, як засопе —
Тоді, клянусь, йому від вас
Перепаде що-небудь.
Трігeй
(до раба)
Отож, узявши кошик і кропильницю,
Праворуч обійди вівтар, не гаючись.
Раб
Готово. Обійшов я. Ну, а далі що?
Трігeй
Подай-но смолоскип. В воді змочи його.
(Окроплює жертву) .
960Cтруси гарненько. А тепер ячмінь подай.
Скропивши руки, дай мені кропильницю.
Осип ячменем глядачів.
Раб
А далі що?
Трігей
Усіх посипав?
Раб
Звісно всіх. Не знайдеш там,
Гермесом присягаюсь, ані одного,
Кому б ячменик не влетів за пазуху.
Читать дальше