Арістофан - Комедії

Евріпід

Знов повторення:

Почути, вислухати, — це ж однаково.

Діоніс

Чудний же ти! До мертвих він звертається,

А їх гукай хоч тричі — не докличешся.

(До Евріпіда) .

Як ти писав прологи?

Евріпід

Розкажу я все.

Якщо я десь повторююсь чи затички

Вставляю зайві, — плюнь мені межи очі!

Діоніс

1180То починай же. Треба ж нам послухати,

Чи правильні в твоїх прологах вислови.

Евріпід

«Едіп — щасливий чоловік спочатку був…»

Есхіл

Ні, свідок Зевс, він зроду нещасливий був!

Ще не родивсь, на світ ще не з'явився він,

Як Феб прорік, що батька вб'є він рідного.

То як же це спочатку він щасливий був?

Евріпід

«А потім став із смертних найнещаснішим…»

Есхіл

Ні, свідок Зевс, нещасним був без просвітку!

Чому? А он, як взимку народився він,

1190Його на стужі в черепку покинули,

Щоб він не став, підрісши, батьковбивцею.

Доповз, хоч пухли ноги, до Поліба він,

Юнак, а одружився із старішою,

Та ще й до того із своєю ж матір'ю,

І врешті осліпив себе.

Діoніс

Ну, й щастя це!

З Ерасінідом тільки не командував!

Евріпід

Пусте! Пишу прологи непогано я.

Есхіл

Клянуся Зевсом, їх не буду скубати

Я по словечку, а із допомогою

1200Богів, одним порозбиваю слоїком.

Евріпід

То ти поб'єш їх слоїком?

Есхіл

Однісіньким.

Ти пишеш так, що між твоїми ямбами

Торбину легко всунути і слоїка,

І цілу шкурку. Зараз покажу тобі.

Евріпід

Покажеш? Ти?

Есхіл

Звичайно.

Діоніс

(до Евріпіда)

Починай читать.

Евріпід

«Єгипет, як стоустий в'ється поголос,

З п'ятдесятьма синами на судні морськім

Прибувши в Аргос…»

Есхіл

Слоїка загублено.

Діоніс

Це що за слоїк? А бодай би лопнув він!

1210Читай-но інший нам пролог, — ще глянемо.

Евріпід

«Плющем обвитий і руном оленячим,

Бог Діоніс танцює в сяйві факелів

В гаю Парнаськім…»

Есхіл

Слоїка загублено.

Діоніс

Ой, лихо! Знов побиті ми тим слоїком!

Евріпід

Ну, не страшна то справа! От у цей пролог

Не втисне вже ніякого він слоїка.

«Нема в людини щастя цілковитого —

Високий родом, а живе у злиднях він,

А той, безрідний…»

Есхіл

Слоїка загублено.

Діоніс

1220Ой Евріпіде!

Евріпід

Що тобі?

Діоніс

Спускайсь на дно!

А то цей слоїк ще навіє лиха нам.

Евріпід

Деметра свідок, навіть не подумаю!

Побачиш, як я зараз виб'ю з рук його!

Діоніс

Ну, починай, та стережися слоїка!

Евріпід

«В дні давні Кадм, славетний Агенора син,

Сідон лишивши…»

Есхіл

Слоїка загублено.

Діоніс

От бідолашний! Ти купив би слоїк той,

А то він всі прологи нам розтрощить!

Евріпід

Що?

Той слоїк купувати?

Діоніс

Ну, послухайся!

Евріпід

1230Ні, ще багато в мене тих прологів є, —

У них йому вже слоїка не втиснути.

«Пелоп, дитя Тантала, в Пісу їхавши

Баскими кіньми…»

Есхіл

Слоїка загублено.

Діоніс

Дивіться, знову причепив він слоїка!

(До Есхіла) .

За всяку ціну, любий, нам продай його.

Ти й за обол для себе знайдеш кращого.

Евріпід

Ні, свідок Зевс, прологів ще багато є.

«Ойней, зібравши…»

Есхіл

Слоїка загублено.

Евріпід

Та дай хоч вірша дочитати повністю!

1240«Ойней, зібравши з поля урожай рясний

Богам у жертву…»

Есхіл

Слоїка загублено.

Діоніс

Під час обряду? Ні, і хто ж забрав його?

Евріпід

(до Діоніса)

Облиш, мій друже! Хай на це він скаже щось.

«О Зевс! Як промовляє справжня істина…»

Діоніс

Загинеш! Скаже: «Слоїка загублено».

Так на твоїх прологах слоїк сів оцей,

Як на очах сідають ячмені у нас.

Ім'ям богів, ти досліди пісні його.

Евріпід

Я доведу вам, що поет нікчемний він, —

1250В піснях те саме завжди він повторює.

Перша половина хору

В що ж то виллється диспут цей?

Треба добре подумать нам,

Що він може закинути

Мужу, славному між людьми

Тим, що кращих, лунких пісень

Так багато створив він.

Я дивуюся, як йому,