Стендаль - Червоне і чорне

Барнав, Жозеф-Антуан-П’єр (1761–1793) — прихильник конституційної монархії в часи Великої французької революції. Страчений у 1793 році.

Флері, Клод (1640–1723) — французький богослов, автор «Історії церкви».

Пані де Монтессон (1737–1806) — маркіза, перебувала в таємному шлюбі з герцогом Орлеанським; автор численних драматичних творів.

Пані де Жанліс (1746–1830) — автор реакційних романів і педагогічних творів, вихователька майбутнього короля Луї Філіппа.

Пан Дюкре (1747–1824) — брат пані де Жанліс, автор книг з економіки й суднобудівництва.

«Меморіал Святої Єлени» — записки соратника і секретаря Наполеона (1769–1821) Ла Каза про останні роки життя імператора на острові Святої Єлени.

Італійська кампанія 1796 року — похід наполеонівської армії в Італію, в якому брав участь Стендаль.

«Про папу» Жозефа де Местра — книга французького реакційного філософа і письменника Жозефа-Марі де Местра (1753–1821), ідеолога католицизму.

Бої біля мосту Лоді, під Арколем і Ріволі — бої, в яких армія Наполеона здобула перемогу над австрійцями.

Конгрегація — організації таємного ордену єзуїтів, що діяли особливо активно у Франції в роки Реставрації.

«Конституціоналіст» — орган ліберальної буржуазної опозиції у 20-х роках XIX ст., що відіграв чималу роль у боротьбі проти режиму Реставрації.

«До зброї!» — слова з «Марсельєзи», пісні Великої французької революції. «Марсельєза» стала пізніше гімном Французької республіки.

«Спорідненість душ» — назва роману Гете.

Безанваль, П’єр-Віктор де (1722–1791) — автор «Мемуарів», що розповідають про побут і звичаї французького двору XVIII ст.

«Щоденна газета» — монархічна газета, з 1822 року офіціальний орган правої опозиції — аристократії і духівництва.

Трагічна історія Габрієлі — натяк на середньовічну легенду про Габрієль де Вержі, кохану поета Рауля де Кусі, що загинув у хрестовому поході в 1122 році. Смертельно поранений, він вирвав з грудей своє серце й послав коханій. Але чоловік Габрієлі перехопив гінця, відняв у нього серце рицаря й змусив жінку з’їсти його. Взнавши, що вона з’їла серце коханого, Габрієль вмерла. Ця легенда послужила сюжетом для багатьох літературних творів.

Годар, Жан-Батіст (1775–1823) — видатний французький природознавець, автор численних праць про метеликів.

Карл Сміливий (1433–1477) — герцог Бургундії, що обстоював феодальну вольницю проти централізаторської політики Людовіка XI.

Сійєс, Емманюель-Жозеф (1784–1836) — абат і політичний діяч, член Конвенту; пізніше грав видатну роль за Директорії й сприяв переворотові 18 Брюмера.

Сен-Реаль, Сезар де (1630–1692) — французький історик і літератор.

Полідорі, Луї-Есташ — лікар і вчений початку XIX ст., автор наукових праць.

Малагріда — очевидно, Габрієль Малагріда (1689–1761), італійський єзуїт, автор кількох творів релігійного характеру і трьох п’єс, написаних для постановки в єзуїтських коледжах.

Лігуорі, Альфонс-Марі де (1696–1787) — італійський проповідник, єпископ, засновник католицького ордену лігуристів, автор багатьох творів релігійного змісту, що відзначаються догматизмом і нетерпимістю.

Байка про мессіра Жана Шуара — байка Лафонтена «Священик і мрець» про кюре Жана Шуара, який підраховує свої прибутки від похорон, але вмирає сам.

Гро — вчитель математики у місті Гренобль, якобінець, що мав значний вплив на свого учня, майбутнього письменника Стендаля, який не раз згадує його в своїх творах.

Братство св. Йосифа — єзуїтська організація при конгрегації, що мала на меті об’єднання дрібних ремісників, робітників, безробітних, щоб перешкодити проникненню вільнолюбних ідей у їх середовище.

Касті, Джанбатіста (1724–1803) — італійський абат, поет, що жив з 1798 р. в Парижі й виявив себе як прихильник революції.

Облога 1674 р. — Облога Безансона під час війни Людовіка XIV з «європейською коаліцією», до якої входили Австрія, Іспанія і Нідерланди.

Бізонтій (Bisontium) — латинська назва Безансона.

Боссюе, Жак-Бенінь (1627–1704) — єпископ і католицький письменник, проповіді якого вважаються класичним зразком французької літератури XVII ст.

Арно, Антуан (1612–1694) — богослов-янсеніст. Янсенізм — релігійне вчення, виникло у Франції в XVII ст. Янсеністи ревізували основи ортодоксального католицизму.

Юнг, Едвард (1683–1765) — англійський поет, автор поем, що є зразком так званої «цвинтарної» поезії.