Ернст Гофман - Золотий горнець

Глушина, провінціалізм.

Вігілія (лат. vigilia) — нічна сторожа у стародавньому Римі. Тут «нічне безсоння». Гофман так виокремлює розділи повісті.

Лійкові купальні — парк з розвагами на березі Ельби в Дрездені.

Що я ніколи не попадав у бобові королі… — у народів північної Європи за звичаєм на свято трьох королів (5 січня) пекли пиріжки. В один з них запікали квасолину, найчастіше з порцеляни. Того, кому потрапляв такий пиріжок, вшановували як «бобового короля», він вважався щасливчиком. Відомо багато картин на цю тему, зокрема фламандського художника Йорданса.

Лемінги — один з видів польових гризунів.

«Діва Дунаю» — опера німецького композитора Фердінанда Кацера (1751–1831).

Граун Карл-Генріх (1701–1759) — німецький композитор, був капельмейстером при саксонському дворі.

Пробачте на слові (лат.).

Некромант — у середньовіччі вважалося, що люди, яких так називали, можуть заклинати духів померлих.

Ціцерон Марк Туллій (106–43 pp. до н. є.) — уславлений давньоримський оратор, письменник і державний діяч. Його ім'я стало прозивним, ним характеризують блискучого промовця.

Ціцерон, «Про обов'язки» (лат.).

Рембрандт Гарменс ван Рейн (1606–1669) — великий голландський художник, майстер світлотіні.

Брейгель Пітер Молодший (1564–1637) — голландський художник, продовжував малювати картини в дусі свого великого батька Пітера Брейгеля Старшого. Полюбляв зображувати пекельні сцени, за що отримав прізвисько Пекельний.

Майстри Багаватгіти — давньоіндійські мудреці й поети. « Багаватгіта » — філософська поема, що входить до індійського епосу «Махабхарата».

Друже! (Лат.)

Брат у перших (франц.).

Хай згине (лат.).

… евое — захоплений вигук, яким вакханки-жриці грецького бога вина і рослинності Вакха вітали його.

Тож будемо веселі (лат.). Початок давньої студентської пісні.

Винагороду (франц.).

Божевільний (лат.).

Геть сатану! (Лат.)

«Щасливець», «Празькі сестри» — комічні опери німецького композитора Венцеля Мюллера (1767–1835).

За підписом і печаткою князя (лат.).

Габаліс — «Граф Габаліс, або Розмова про таємничі науки» (1670), твір, написаний абатом Вілларом де Монфоконом і присвячений відносинам між людьми і стихійними духами.

Сведенборг Еммануїл (1688–1772) — шведський вчений-природознавець і філософ-містик. Його вчення було дуже популярним, а самого філософа вважали магом, що вміє заклинати духів.

Pro temore — нині (лат.).

Дюрер, Альбрехт (1471–1528) — великий німецький художник доби Відродження.

Розенблют — німецький мідяр і гармаш Ганс Шнеперер, на прізвисько Розенблют (XV ст.); був двірським поетом у німецьких князів.

Вірші переклала Зінаїда Піскорська.

Корнеліус, Петер фон (1783–1867) — німецький художник, ілюстратор поеми Й. В. Гете «Фауст».

… на високий, веселий лад пана Ганса Бехлера… — Ганс Бехлер і далі Ганс Фогельзанг, Ганс Мюллер, Адам Пушман — німецькі майстерзінгери XV–XVI сторіч.

Фішер, Петер Старший (1455–1529) — німецький ливар.

Челліні Бенвенуто (1500–1571) — італійський скульптор і золотар.

Рюкснер Георг (перша половина XVI ст.) — німецький історик, автор «Книги турнірів», де дано опис гербів відомих дворянських родів.

Джінністан — у казках народів Сходу чарівна країна духів-джинів.

Гра слів: німецькою мовою слово «філістер» означає самовдоволену, обмежену людину і водночас це назва філістимлян, народу, що наприкінці другого і в першій половині першого тисячоліття до н. є. заселяв південну частину східного узбережжя Середземного моря; за біблійними переказами, Самсон, давньоєврейський міфічний герой, вибив філістимлян кінською щелепою, коли вони хотіли полонити його.