Генріх Манн - Вірнопідданий

Здесь есть возможность читать онлайн «Генріх Манн - Вірнопідданий» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1969, Издательство: Дніпро, Жанр: Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Вірнопідданий: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Вірнопідданий»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Вірнопідданий» — перша частина трилогії «Імперія», наступні томи якої, «Бідні» та «Голова», були створені в 1917–1925 рр. Але це водночас і цілком завершений, самостійний роман, до того ж, безумовно, найкращий у трилогії, а можливо, і найкраща книга Генріха Манна взагалі.

Вірнопідданий — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Вірнопідданий», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Дідеріх запитав:

— Чи не краще вам почекати, поки ослабне перше враження від процесу? — Він співчутливо подивився на неї. — Люба панно Густо, адже ми з вами такі давні знайомі. Це дає мені право нагадати вам, що ваша близькість до Буків тепер не вельми корисна для вашого становища в суспільстві.

Густа закліпала очима, видно було, що вона вже сама думала про це. Магда зауважила:

— Дякувати богові, з моїм Кінастом не так.

На що Еммі:

— Але Вольфганг Бук інтересніший. Під час його недавньої промови я плакала, як у театрі.

— І взагалі! — вигукнула Густа, підбадьорившись. — Вчора він подарував мені торбинку.

Вона підняла позолочену торбинку, на яку Еммі і Магда давно вже скоса поглядали. Магда в’їдливо зауважила:

— Він, певно, багато заробив на обороні. Ми з Кінастом більше за ощадливість.

Але Густа все ж дістала задоволення.

— Ну, я більше не буду заважати, — сказала вона.

І Дідеріх зійшов разом з нею.

— Я відпроваджу вас додому, якщо ви будете розумницею, — сказав він, — та перед тим мені ще треба заглянути на фабрику. Саме закінчується зміна.

— Я можу зайти разом з вами, — запропонувала Густа.

Щоб справити на неї враження, він повів її просто до папероробної машини.

— Чогось подібного ви, звичайні, ніколи ще не бачили? — І він з поважним виглядом почав пояснювати їй систему резервуарів, валів і циліндрів, по яких на всю довжину цеху текла маса: спершу водяниста, потім дедалі сухіша, а в кінці машини по великих валах спускався готовий папір…

Густа хитала головою.

— Подумати тільки! А який гуркіт! А яка тут спека!

Дідеріх для більшого ефекту вишукав привід, щоб нагримати на робітників, а через те, що тут нагодився Наполеон Фішер, то він був у всьому винний! Обидва старалися перекричати шум машини. Густа нічого не розуміла; але від затаєного страху Дідеріхові все ввижалося, що механік ховає в ріденькій борідці посмішку, яка нагадувала про його співучасть в історії з голандером і означала одверте відкидання будь-якого авторитету. Чим більше гарячкував Дідеріх, тим спокійніший ставав той. Цей спокій був бунтом! Дідеріх сопів і весь тремтів; він відчинив двері до пакувальної і запросив Густу ввійти.

— Цей чоловік — соціал-демократ, — пояснив він. — Такий суб’єкт здатний підпалити фабрику. Але я не звільняю його навмисне. Побачимо, хто з нас дужчий. Соціал-демократію я беру на себе. — І у відповідь на захоплений Густин погляд: — Ви, напевне, ніколи не думали, на якому небезпечному посту стоїть наш брат. Безстрашність і вірність — мій девіз. Бачте, я охороняю тут наші найсвященніші національні блага так само, як наш кайзер. Це потребує більше мужності, ніж виголошування на суді гарних промов.

Густа погодилася з ним, обличчя її відбивало побожну увагу.

— Тут уже не так жарко, — зауважила вона, — особливо після того пекла. Жінки тут можуть бути задоволені.

— Оці? — відповів Дідеріх. — Таж вони тут, як у раю!

Він підвів Густу до стола: одна робітниця сортувала аркуші, друга перевіряла, а третя невтомно рахувала до п’ятисот. Все це робилося з незбагненною швидкістю; аркуші безперервно, ніби самі собою, летіли один по одному до старанних рук, які начебто розчинялися в нескінченному потоці паперу, що проходив по них. Пальці і руки, і сама» жінка, її очі, мозок, серце — все це існувало і жило для того, щоб летіли аркуші… Густа позіхала, а Дідеріх тим часом говорив, що ці жінки, оплачувані відрядно, працюють страшенно недбало. Він помітив, що в одному аркуші бракує ріжечка, і хотів уже зчинити бучу. Густа несподівано задирливо сказала:

— Не думайте собі, що Кетхен Цілліх дуже цікавиться вами… В усякому разі не більше, ніж деякими іншими, — додала вона, і на його розгублене запитання, що вона хоче цим сказати, тільки двозначно посміхнулася.

— Я попросив би вас… — повторив він.

Густине обличчя набрало зичливості.

— Я кажу це тільки для вашого ж добра. Бо ви ж, здається, нічого не помічаєте? Наприклад, з асесором Ядасоном? Але Кетхен взагалі така… — Тут Густа голосно засміялася, бо Дідеріх стояв, як ошпарений. Вона пішла далі і він слідом за нею.

— З Ядасоном? — злякано допитувався він.

Тут гуркіт машини урвався, вдарив дзвін, сповіщаючи про закінчення роботи, і двором уже йшли робітники. Дідеріх знизав плечима.

— Що робить панна Цілліх, мене мало обходить, — заявив він. — Мені шкода лише старого пастора, коли вона справді така. Ви це напевне знаєте?

Густа відвела очі.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Вірнопідданий»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Вірнопідданий» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Вірнопідданий»

Обсуждение, отзывы о книге «Вірнопідданий» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x