Мольєр - Комедії

Скапен. Гаразд, гаразд! Ми по-братерському поділимо небезпеки, а три зайві роки галер не повинні спиняти добрих поривань щирого серця!

Жеронт. Так, звичайно, за такої доброї години наші люди прибудуть сюди ще сьогодні. Один матрос із Таранто запевняв мене, що бачив мого слугу саме тоді, як той мав відплисти. Ї це ж якраз моя дочка їде тоді, коли в нас справи повернули на лихе… Те, що ви розповіли мені про вашого сина, — ох, як неприємно руйнує всі наші спільні плани!

Аргант. Не турбуйтесь! Даю вам слово, що я усуну всі ці перешкоди, і зараз же візьмуся до справи…

Жеронт. А знаєте, синьйоре Арганте, що я вам скажу? Виховання дітей — це така річ, що вимагає великої увага.

Аргант. Безперечно! А до чого ви це говорите?

Жеронт. А якраз до того, що лихі вчинки юнаків найчастіше бувають наслідком того, що батьки їхні недобре їх виховали.

Аргант. Це іноді трапляється. Проте що ви цим хочете сказати?

Жеронт. Що я хочу цим сказати?

Аргант. Так.

Жеронт. А те, що коли б ви, як воно й годиться хорошому батькові, добре виховали вашого сина, то він ніколи б не встругнув із вами такої штуки.

Аргант. Це правда… І ви, звичайно, далеко краще виховали свого?

Жеронт. Безперечно… І мене без краю засмутив би мій син, коли б він дозволив собі отаке встругнути, як ваш.

Аргант. А що, коли б цей син, якого ви, як хороший батько, так добре виховали, утяв би ще гірш від мого? Га?

Жеронт. Що таке?

Аргант. Що таке?

Жеронт. Що все це означає?

Аргант. А те, синьйоре Жеронте, що ніколи не треба поспішати інших судити! Бо той, хто це хоче робити, нехай спочатку на себе добре гляне — чи все в нього гаразд…

Жеронт. Я зовсім не розумію цієї загадки.

Аргант. Ну, то вам її пояснять.

Жеронт. Хіба ви що-небудь чули про мого енна?

Аргант. Може бути…

Жеронт. А що саме?

Аргант. Побачивши, який я розгніваний, ваш Скапен тільки натякнув мені про щось, але ж докладно нічого не розповів. Ви можете від нього або від когось іншого. довідатися про подробиці. А я побіжу порадитися з адвокатом може, прирозуміємо, як викрутитись… До побачення!

Жеронт. Що б це могло бути? Утяв ще гірше від його сина!.. Не знаю, що можна зробити ще гірше від цього: одружитися без дозволу батька. Гіршого вже й не придумаєш!

Жеронт. А!.. Ось і ви!

Леандр (підбігає, щоб обняти Жеронта) . А! Татку! Який же я радий, що ви повернулися!

Жеронт (ухиляючись від його обіймів) . Стривайте! Поговоримо спочатку про справи…

Леандр. Дозвольте ж мені обняти вас і…

Жеронт (знову його відштовхуючи) . Кажу ж вам — заждіть!

Леандр. Що таке? Ви не дозволяєте мені, тату, обняти вас на радощах?.

Жеронт. Не дозволяю. Ми маємо де про що поговорити з вами…

Леандр. Про що ж саме?

Жеронт. Станьте так, щоб я бачив ваше обличчя.

Леандр. Що таке?

Жеронт. Дивіться мені просто в вічі.

Леандр. Ну, і що ж далі?

Жеронт. Що тут сталося?

Леандр. Що сталося?

Жеронт. Так. Що ви тут натворили під час моєї подорожі?

Леандр. А що б ви хотіли, тату, щоб я зробив?

Жеронт. Я зовсім не хочу, щоб ви щось зробили, я тільки питаю вас, що ви тут натворили?

Леандр. Я? Я нічого такого не зробив, на що б ви могли нарікати.

Жеронт. Нічого такого?

Леандр. Нічого…

Жеронт. Ну, ви дуже сміливі.

Леандр. Бо я знаю, що я не винен.

Жеронт. А одначе Скапен розповів мені про вас цікаві речі.

Леандр. Скапен?

Жеронт. Ага-а?!.. Це ім’я примусило вас почервоніти!

Леандр. Він розповідав вам щось про мене?..

Жеронт. Не час нам, говорити тут про це, деінде все розсудимо… Іди додому, я зараз повернуся. О лукавий зраднику! Якщо тільки ти мене збезчестив, знай, що ти не син мені більше, можеш і зовсім не навертатися мені на очі!..

Леандр. Так мене зрадити!.. Мерзотник, який повинен був із сотні причин сам мовчати про те, що я йому довірив, а він перший розказав усе моєму батькові!.. Ах!.. Присягаюся небом, що таку зраду буде покарано по заслузі!