– У цьому нічого страшного немає. Без Скопіна смоленці не мають шансу на успіх.
Тут підвівся Людвік Вайнер.
– Ваша величносте! З вашого дозволу я дозволю собі заперечити панові гетьману.
Всі з цікавістю подивилися на Вайнера. А той спокійно продовжував:
– Нехай вашій величності буде відомо, що в Німеччині є більш неприступні фортеці і, тим не менше, мені доводилося брати їх. Смоленська фортеця не може похвалитися ні розташуванням, ні стінами, ні оборонцями. Перебіжчики розповідають, що власне воїнів у фортеці не більше п’яти тисяч. Не розумію, чому пан гетьман так боїться штурму?
– Та тому, що нас зустрінуть не п’ять тисяч, а всі сорок! – запально відповів Жолкевський.
– Почекайте, ваша милосте! – зупинив його король і, звертаючись до Вайнера, запитав: – Ви впевнені, що зможете вже завтра взяти фортецю?
– Так, ваша величносте! Завтра захисники Смоленська приспустять перед вашою величністю свої стяги! – впевнено сказав Людвік Вайнер.
Король Сигізмунд лише розвів руками.
– Тоді нехай пан гетьман поки що відпочине! – сказав він. – Я гадаю, що дорога сюди стомила вас. Відпочиньте, а завтра ви нам будете потрібні. При здачі фортеці ваша присутність, пане гетьмане, обов’язкова.
Станіслав Жолкевський сприйняв сказані із сарказмом слова короля спокійно, тільки зрадницьки затремтіла нижня щелепа. Тим не менше гетьман нічим не виказав себе, лише схилив на знак згоди голову. Тут подав голос мальтійський кавалер Бартоломео Новодворський. [21] Бартоломео Новодворський (1552–1625) – польський офіцер, мальтійський кавалер.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Станіслав Жолкевський (1547–1620) – польський державний і військовий діяч.
Паоло де Дукато Клеменсі (Павло Щасливий; пом. 1610 р.) – львівський будівничий доби Ренесансу.
Шельонг, солідус, шеляг – найдрібніша монета Польщі.
Богдан-Зиновій Хмельницький (1595–1657) – в майбутньому український гетьман.
Ян Жолкевський (1593? – 1633) – син Станіслава Жолкевського.
Іван Данилóвич (1570–1628) – магнат, державний діяч Речі Посполитої, зять Станіслава Жолкевського.
Михайло Хмельницький (? – 1620) – управитель Станіслава Жолкевського, батько Богдана Хмельницького.
Амвросій Прихильний (Ваберене Нутклаус;? – 1611) – український архітектор італійського походження.
Димитрій, Лжедмитрій ІІ (? – 1610) – самозванець на московський трон у часи Смути.
Стефан Баторій (1533–1586) – польський король.
Сигізмунд ІІІ Ваза (1566–1632) – польський король, наступник Баторія.
Якуб Делаґарді (1583–1652) – шведський військовий і державний діяч, граф, активний учасник подій Смутного часу.
Лев Сапіга (1557–1633) – державний і військовий діяч Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, великий канцлер литовський.
Ян Потоцький (1551–1611) – польський шляхтич, військовик, урядник, державний діяч Речі Посполитої.
Станіслав Стадницький (1551–1610) – староста сігулдський, кальвініст. Через свій характер носив прізвисько «Диявол з Ланьцута».
Ян Кароль Ходкевич (1560–1621) – польський військовий і політичний діяч литовсько-руського походження, Великий гетьман литовський.
Олександр Корвін-Гонсевський (? – 1639) – польський воєначальник і дипломат.
Михайло Васильович Скопін-Шуйський (1586–1610) – московський державний і військовий діяч часів Смути, племінник царя Василя Шуйського.
29 вересня 1609 року.
Михайло Шеїн (1570–1634) – воєвода, керівник оборони Смоленська.
Бартоломео Новодворський (1552–1625) – польський офіцер, мальтійський кавалер.