Тимур Литовченко - Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

– Між іншим, – стрепенулася Агата, – Спарик колись сказав дивну річ: мовляв, коли наш тато Сьома був маленьким, то родина очікувала, що він стане дантистом, як і його батько, а хлопчик мріяв літати, немов пташка!.. Тато Сьома весь час наспівував їм колисанку «Ойфн веґ штейт а’бойм», але ні тато Даня, ані мама Сіма ніяк не могли второпати, що для їхнього синочка означає «літати, немов пташка»?! А він утік з дому й вивчився на льотчика. І став буквально «літати у небі». Цікаво, що я Спарику про це не розказувала, то може, це ти розповів якось?..

– Я вже точно не розповідав, – впевнено заперечив Леонід Самсонович. – Напевно, все ж ти якось ненавмисно бовкнула, просто забула… Але який тут зв’язок?! Поясни мені, прошу.

– Та бач… Спарик стверджує, що як нашого тата Сьому не розуміли, так не розуміють і його самого як дідусевого онука…

– Ти передай своєму вилупку, нехай облишить навіть думати про таке! – загрозливо проскреготав Леонід Самсонович. – На діда він рівняється, ач!.. Та Спартак твій навіть мізинця нашого тата не вартий! Наш тато… Та він героєм був, справжнім чоловіком! Він Іспанію пройшов, Халхин-Гол, Велику Вітчизняну!.. Він не мріяв – він діяв! А твій нікчемний синуля лишень фантазії фантазує і з різними шиксами плутається, а перед справжніми єврейськими жінками одразу ж свій шмок на бантика зав’язує…

– Так, набридло мені все це вислуховувати, – обірвала вона брата. – Годі! У нас все гаразд. Ми зі Спариком працюємо, слава Богу. Те, що полиці в магазинах були порожні, то зараз усе виправилося. Їсти є що – не голодуємо. А вдягатися можна і з секонд-хенду. Але це тимчасово. А все інше… Все це налагодиться. Мій синочок візьметься за розум, захистить дисертацію, стане видатним вченим. А от тоді вже…

– Ти в це віриш?

– Так! І все інше налагодиться також. У нас щойно президентом обрали «червоного директора» Кучму, він в країні швидко наведе порядок. Ти ж і сам такий, з когорти «червоних директорів», мусиш його розуміти… «Червоний директор» – це виробництво, а виробництво – це наука. Отже, у мого синочка є прекрасна перспектива стати видатним вченим! Я за нього постійно молюся – за його успіхи. Свічки ставлю. І це, щоб ти знав, допомагає, отак!.. Єдине, чого не виправиш – це інфаркт та аневризми у мого Андрійчика любого…

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Радянська конфіскаційна грошова реформа, що полягала у терміновому вилученні з обігу 50- і 100-карбованцевих купюр зразка 1961 року. Дістала народну назву на честь ініціатора – міністра фінансів СРСР Валентина Павлова. Президент СРСР Михайло Горбачов підписав Указ про початок реформи ввечері 22 січня 1991 року. Термін обміну був дуже стислим – 23–25.01.1991 (з середи по п’ятницю), норма обміну на купюри зразка 1991 року обмежувалася сумою до 1000 крб. на людину, можливість обміну більших сум розглядали спецкомісії до кінця березня 1991 року. Сума готівковки, доступна для зняття в Ощадному банку СРСР, не перевищувала 500 крб на місяць на вкладника (з відміткою в паспорті).

Радянська (тепер російська) телепрограма новин, що почала виходити в ефір з 1 січня 1968 року о 21:00 за Московським часом на Центральному телебаченні СРСР.

Буття 4:10.

Від Матвія 7:6.

Таку назву сучасна вул. Жилянська мала в період 1926–1993 років.

З середини 2009 року – вул. Покровська.

Мається на увазі т. зв. «Танго Остапа Бендера» у виконанні Андрія Миронова й Любові Поліщук з 4-серійного телефільму «Дванадцять стільців» (екранізація 1976 року).

В с. Зарічани (Житомирська обл.) по Бердичівському шосе, № 3, знаходиться Житомирська обласна психіатрична лікарня № 1.

Один з основних і найдавніших морських вузлів загального застосування. Утворює кінцеву петлю, що не затягується. За простоту й універсальність булінь називають «королем вузлів».

Сергій Кучук-Яценко – український науковець у галузі зварювання, академік, з 1986 року – заступник директора ІЕЗ ім. Патона.