Петро Лущик - Галицька сага. Невиправдані надії

Здесь есть возможность читать онлайн «Петро Лущик - Галицька сага. Невиправдані надії» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2021, ISBN: 2021, Жанр: Историческая проза, prose_military, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Галицька сага. Невиправдані надії: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Галицька сага. Невиправдані надії»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Невиправдані надії» – шоста книга «Галицької саги» – охоплює події перших років Другої світової війни, коли в українців ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію – визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподівалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них.
Українська земля була поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною; українців почали масово вивозити на роботу до Німеччини; у містах повсюдно створювались єврейські ґетто…
Навіть у такий складний для України час не вмовкали суперечки між старими членами ОУН під приводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, що іноді переростали у збройні сутички.
Не лишилися осторонь цих подій і жителі й вихідці з галицького села Перетин…

Галицька сага. Невиправдані надії — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Галицька сага. Невиправдані надії», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Що ти хотів сказати мені, брате? – раптом запитав Кость.

Від несподіванки Михайло зупинився.

– З чого ти взяв, що я хочу з тобою говорити? – здивувався він.

– Я хоч і молодший за тебе, але тоже маю очі й вуха. Твоя згода відправитися зі мною аж на східний кордон мене спочатку здивувала, як здивував і твій приїзд. Тебе не було п’ятнадцять років, від тебе навіть листи приходили раз на пів року. А тут на тобі – приїхав сам! То я й подумав, що не для того, щоб зовидити батька з мамою. Про себе я вже не кажу! То яка у тебе справа до мене, Міську?

Михайло виявився зовсім не готовим до такого перебігу розмови. Вони із самого ранку, озброївшись рушницями, вийшли з лісничівки, заглибилися в ліс, піднялися на порослу деревами гряду, якою вже здавна хтось проклав дорогу, і рушили на схід. Михайло увесь час думав, як почати розмову з молодшим братом, але Кость сам допоміг йому, першим почавши розмову. Але виявилося, зовсім не так, як думав Михайло.

– Що ж, якщо ти почав перший, то і я буду відвертим! – сказав старший Смоляр. – Ти маєш рацію: я приїхав не просто так, хоч і не без того, щоб побачити вас всіх, але й у справі.

– До кого?

– До тебе, Костю!

– Ну, тоди я тебе слухаю! – з готовністю мовив Кость.

– Але ти маєш мені дати слово, що про те, що ми будемо говорити, не має права ніхто знати!

– Нічого собі справа!

– Яка вже є! Ти маєш зрозуміти, що то не моя примха!

– А чия?

– Спочатку дай слово, що то помре разом з нами! – повторив Михайло.

Звичайно, Костеві не сподобався такий тон старшого брата, але бажання дізнатися, що то за справа, яка підняла Михайла з насидженого роками місця, й до чого тут він сам, переважило.

– Якщо то не зашкодить моїм, то я обіцяю нікому не говорити, – сказав він. – А то не зашкодить?

– Якщо ти комусь скажеш, то зашкодить точно! – уточнив Михайло.

– Тоди я тебе слухаю!

Михайло деякий час йшов мовчки, збираючись з думками. Кость не підганяв його, крокуючи поруч. Лише коли Михайло переступив через невеличку калюжу, що утворилася після нічного дощу, він обережно запитав:

– Ти знаєш, що таке «Двуйка»?

– Двуйка? Погана оцінка, поставлена якомусь польському гімназисту?

– Зовсім не смішно!

– Тоді поясни! А то ти ставиш такі питання, на які я не знаю відповіді.

– Добре! То знай: «Двуйка» – то офензива Війська Польського! – тихо сказав Михайло і для чогось озирнувся.

– А до чого тут ти? – не зрозумів Кость.

– Я належу до неї вже дев’ять років.

Кость продовжував крокувати, час від часу стискаючи рукою ремінь рушниці. Він майже одразу зрозумів, що старший брат не жартує, адже справді – таким не жартують.

– А до чого тут я? – обережно поцікавився він.

– Там, – Михайло кивнув кудись убік, – хочуть залучити тебе до своєї роботи.

– Звідки вони про мене знають?

– Вони знають про тебе все!

– А якщо все знають, то мають знати й то, як я відношусь до всього польського! – запально відказав Кость.

– Nie krzycz! [3]  Не кричи! ( Пол .) – зупинив його Михайло. – Знають і про то! Знають, що ти робиш польським гайовим…

– І маю помагати Польщі! – закінчив замість нього молодший брат. – Так?

– Ти сам відповів!

– А у твоїй «Двуйці» мало одного Смоляра? Треба двох?

– Про тебе, може, і не згадали, якби не обстановка на кордоні зі Звйонзеком [4]  Związek Radziecki (Звйонзек Радєцкі) – Радянський Союз. .

– Тобто я маю лазити по кордоні зі Звйонзеком і рахувати їхніх жовнірів? – їдко запитав Кость.

– Я не знаю, що тобі скажуть робити, але повір: ти від того навіть виграєш, як виграв я! Невже ти гадаєш, що свого Тадеуша я просто так би прилаштував до столиці?

Кость відповів не одразу. він продовжував крокувати піщаною дорогою, дивлячись собі під ноги, а не навкруги, на дерева, як зазвичай. Михайло не підганяв його, розуміючи: щоб відповісти, братові треба все обдумати, а це не просто. Тоді, дев’ять років тому, Михайлові було легше: він просто не мав вибору.

Але наступне запитання Костя спантеличило Михайла.

– Що тобі буде, коли я не згоджусь?

Від несподіванки Михайло зупинився. Кость обернувся і підійшов до нього.

– Що буде, коли я скажу «ні»? – повторив він.

– Та нічого доброго! – признався Михайло.

– Погано! – сказав Кость. – Дуже погано! Мені шкода, Міську, але викручуйсьи сам! Даремно ти приїхав! Моє відношення до вашої Польщі ти знаєш! Скажу тобі більше: якби ти б пропонував мені зробити щось таке, що зашкодило Жечі [5]  Від Жеч Посполита Польська (Rzeczpospolita Polska). , то я, може, і погодивсьи на то! Але такого ти мені не скажеш. Мені шкода, але на вашу Польщу я шпійонити не буду!..

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Галицька сага. Невиправдані надії»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Галицька сага. Невиправдані надії» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Галицька сага. Невиправдані надії»

Обсуждение, отзывы о книге «Галицька сага. Невиправдані надії» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x