Айн Ренд - Джерело

Ви сидітимете на троні і в храмі, ви, маленькі люди, повноправні правителі, які змушують правителів минулого корчитися від заздрощів, абсолютні, всемогутні, поєднання Бога, пророка і короля. Голос народу. Посереднє, звичайне, узагальнене. Ти знаєш відповідний антонім до еґо? Посередність, Пітере. Влада посередностей. Але навіть посередність колись має хтось відкрити. Ми робимо це відкриття. Голос Бога. Ми насолоджуватимемося безмежним послухом — серед людей, які не навчені нічого, крім послуху. Ми назвемо це «служінням»! Ми видаватимемо медалі для служіння. Ви падатимете одне на одного, щоб видряпатися вгору і побачити, хто вміє підкорятися краще і більше. Інших відмінностей не буде. Жодних інших форм особистих досягнень. Ти бачиш Говарда Рорка на цій картинці? Ні? Тож не марнуй часу на дурні запитання. Усе, чим не можна керувати, повинно зникнути. А якщо час від часу такі диваки з'являтимуться на світ, вони не доживатимуть і до дванадцяти років. Коли їхній мозок почне функціонувати, він відчує тиск і вибухне. Це той тиск, що породжує вакуум. Ти знаєш про долю глибоководних істот, яких виставляють на сонячне світло? Те саме ставатиметься з майбутніми рорками. Інші всміхатимуться і коритимуться. Ти зауважив, що недоумки завжди всміхаються? Перша зморшка на чолі людини — це перший дотик Бога. Дотик думки. Але в нас не буде ані думок, ані Бога. Тільки схвалення усмішкою. Автоматичні важелі — всі промовляють: «Так»…

Отак ось, і якби ти був трохи розумнішим, наприклад, як твоя колишня дружина, ти запитав би: навіщо це вам, правителям? І навіщо це мені, Еллсвортові Монктону Тухі? І я відповів би: «Так, ти маєш рацію. Я отримаю не більше за вас. Я не маю іншої мети, ніж підтримувати ваше задоволення. Брехати, лестити, вихваляти вас, тішити ваше марнославство, виголошувати промови про людей та загальне благо». Пітере, мій бідолашний давній друже, я найбільший альтруїст з усіх, кого ти колись знав. У мене менше незалежності, ніж у тебе, хоча я щойно змусив тебе продати свою душу. Ти використовував людей принаймні заради того, щоб отримати від них щось для себе. Мені ж нічого не потрібно для себе. Я використовую людей заради того, що можу зробити для них. Це моя єдина функція і задоволення.

У мене немає особистих цілей. Мені потрібна влада. Потрібен мій світ майбутнього. Дозволити всім жити для всіх. Дозволити пожертвувати всім і нічого не отримати натомість. Дозволити всім страждати і нікому не радіти. Загальмувати прогрес. Спричинити застій в усьому. Під час застою є рівність. Усі підпорядковуються всім. Універсальне рабство — навіть без гідності господаря. Рабство рабства. Величезне коло — і цілковита рівність. Світ майбутнього.

— Еллсворте… ти…

— Божевільний? Боїшся це сказати? Ти тут сидиш, і ці слова проступають просто в тебе на чолі, твоя остання надія. Божевільний? Роззирнися навколо. Візьми будь-яку газету і прочитай заголовки. Хіба там цього немає? Кожної-кожнісінької думки, що я її висловив? Хіба Європу вже не поглинуло, а ми не спотикаємося об той самий камінь? Усе, що я сказав, міститься в одному слові — колективізм. Хіба це не Бог нашого століття? Діяти спільно. Мислити разом. Відчувати — разом. Єднатися, погоджуватися, підкорятися. Підкорятися, служити, приносити в жертву. Спочатку було: «Розділяй і володарюй». Але потім — «об'єднуй і володарюй». Нарешті ми відкрили це.

Пригадуєш римського імператора, який казав, що він хотів би, щоб у людства була одна голова і він міг би відрубати? [13] Ці слова приписують Ґаю Юлію Цезарю. Століттями люди сміялися з нього. Але сміється той, хто сміється останній. Ми здійснили те, на що він не спромігся. Ми навчили людей об'єднуватися. Це створює одну шию, що її можна тримати на прив'язі. Ми відкрили чарівний світ. Колективізм.

Поглянь на Європу, дурнику. Чи можеш ти розгледіти за пустопорожніми балачками суть? Одна країна присвятила себе служінню ідеї, що окрема людина не має прав, вони є лише в колективу. Індивідуальність там сприймають як зло, масу — як божество. Не дозволено жодних цілей і чеснот, окрім служіння пролетаріатові. Це перший варіант. А ось другий. Країна присвятила себе служінню ідеї, що людина не має жодних прав, їх має лише держава. Індивідуальність там сприймають як зло, расу — як божество. Не дозволено жодних цілей і чеснот, окрім служіння расі. То я марю чи це сувора реальність уже двох країн? Стеж за рухом обценьків. Якщо тебе лякає перший варіант, ми підштовхнемо тебе в другий. Упустимо тебе і змусимо там жити. Ми зачинили двері. Ми викарбували монету. «Орел» — колективізм, «решка» — колективізм. Боротьба доктрини, що вбиває індивідуальність, з іншою доктриною, що теж убиває індивідуальність. Віддай свою душу народові — або віддай свою душу лідеру. Але віддай її, віддай, віддай.