До недавнього часу в Тибеті існувало три форми шлюбу: моногамія (одношлюбність), полігамія (багатошлюбність, вживається для визначення багатожонства) і поліандрія (багатомужество).
Одна з чотирьох священних гір китайських буддистів — гора Емей (Емей-шань, 3077 м над рівнем моря), на якій був побудований перший буддійський храм Китаю, розташована в пров. Сичуань; місце перебування бодхісатви Самантабхадра, або Пусянь-пуса (кит.).
У Тибеті чоловік входив у родину дружини за умови відсутності сина і наявності доньки; її чоловік входив у родину дружини, брав її прізвище, а в майнових відносинах підпорядковувався дружині.
За тибетською традицією чоловіки й жінки могли разом купатися в гарячих джерелах.
Дран'єн ( досл . милозвучний) — тибетський шести- або семиструнний щипковий музичний інструмент.
Перший г'єлпо — правитель, спустився з неба, і люди, що зустріли його, проголосили його володарем (ценпо), посадили на трон (ті) і понесли трон, поклавши на шиї (н’я), звідки й ім’я Н’ятіценпо. Н’ятіценпо мав відкрити двері до лха — богів і закрити двері у мертвих, тобто захистити світ живих від світу мертвих.
У тибетському суспільстві пережитки групового шлюбу, що відбилися у наявності різних форм шлюбу і дошлюбних відносин, багато в чому вплинули на відсутність умовностей, заборон, табу тощо.
Праведники народжуються у Чистій землі — Сукгаваті (скр.), чи Девачен (тиб.) — обителі блаженства, де перебуває будда Амітабга, або Безмежне світло.
Тибетський різновид гри в го, чи мігманг (досл. множинність очей).
Повалення Маньчжурської династії у 1911 р. і проголошення республіки призвело до військових конфліктів, довгої громадянської між силами Китайської Республіки і китайськими комуністами впродовж 1927–1950 рр. з перервами на спільну антияпонську війну (1937–1945).
У Китаї був спосіб торгуватися «на пальцях», тобто на дотик під прикриттям рукава (широкого в китайському традиційному одязі), щоб не бачили конкуренти, про яку ціну йдеться.
Базове вчення буддизму про обумовлене існування, що відоме як причинно-наслідковий зв'язок, або карма; описує діяльність окремих елементів — дгарм в процесі буття, послідовність їх виникнення. Ланцюг причинно-залежного походження складається з низки етапів існування, що ведуть живих істот (у тому числі і людину) від нарождення до старості й смерті, а потім до нового нарождення як результат причини, умов наслідків.
Гірська галка — клушиця ( Pyrrbocoraks pyrrhocoraks ).
Сніжний голуб ( С. leuconota ). Пір'я на голові в нього грифельно-сіре, на шиї й грудях — біле, іноді бурувато-сіре; хвіст — сизий з білою смужкою; лапи червоні.
Гумористичний персонаж тибетського фольклору, на зразок Ходжі Насреддіна, навіть згадки про якого викликають сміх та усмішки в кожного тибетця, незалежно від його стану, від поважного лами до простого чабана.
Зміна одягу — символ зміни тілесних одіянь, зміни долі, перевтілення.
Так китайці називають Чумацький Шлях.
Тексти «Бардо Тходол, або Звільнення завдяки почутому» ( тиб . тходол), від проміжного стану між життям і смертю ( тиб . бар) — своєрідні путівники для небіжчиків, що читалися ченцем, були властиві усім школам тибетського буддизму, а також релігії бон. Найпоширеніший такий текст належить школі гелук і відомий як «Тибетська книга мертвих», чи «Бардо Тходол».
За змістом вірш навіяний епізодом з міфу про битву між Яком Карва і Конем Кхугронмендаром, молодшим братом, коли середній брат попереджає про загрозу втрати незалежності внаслідок допомоги людини під час битви.
Йдеться про Першу громадянську війну в Китаї (1927–1936) між Ґоміньданом на чолі з Чаном Кайші — білими і послідовниками Китайської комуністичної партії (створена 1921 р.) на чолі з Мао Цзедуном — червоними.
Місто центрального підпорядкування в провінції Сичуань (КНР) з 1997 р. — Чунцін. Місто виникло понад 3 тисячі років тому, протягом 1937–1945 рр. (під час китайсько-японської війни) перебувало у статусі столиці ґоміньданівської Китайської Республіки.
Читать дальше