Алай - Коли курява спаде

Місце перебування душ померлих у китайській міфології.

Лі ( кит .) — китайська міра довжини, 1 лі = 0,33 м.

Сіно-Тибетські гори (Сичуаньські Альпи) у Китаї, слугують західним кордоном Сичуаньської котловини, обмежують зі Сходу Тибетське нагір'я, розподілені глибокими (до 3000 м) ущелинами річок Меконг, Салуїн, Янцзи.

Виготовлені на пару великі пельмені з м’ясом.

Один з видів поховання у тибетців, у тому числі й дітей, — поховання у воді (інші — кремація, небесне поховання, в землі).

Тибетський дрозд із чорною головою, мешкає на висотах 2200–2600 метрів над рівнем моря в змішаних лісах.

За стратифікацією тибетського суспільства спільнота платників податків із спадковим правом на оренду землі і відпрацюванням повинностей (у тому числі й тяглової) у місцевого землевласника, звались треба .

Династія Цін правила в Китаї з 1642-го по 1911 рік.

Китайська Республіка проіснувала в континентальній частині Китаю з 1911-го по 1949 рік.

H'єн ( тиб .) — досл. корінь, коріння — родичі.

Від шару ( тиб .). У тибетській системі спорідненості зв'язок дітей з покоління в покоління тільки з матір'ю — ша ( досл . м'ясо), походження, кревності й наслідування по батьківській лінії — ру ( досл . кістка), шарі — кревні, рідні.

Походить від тибетського лама (монах, вчитель) і менпа (лікар, знахар).

Ідеться про здійснення традиційного для тибетського суспільства обряду очищення — санг ( тиб .) або кадіння пахощами, що виготовлені з ялівцю та інших складових.

Персонаж буддійського пантеону Санг'є Менла ( тиб .) — просвітлений Гуру — Цілитель, або будда Медицини — Бхайшаджагуру ( скр .) — голова іконографічної групи «Вісім будд медицини». Вважалося, якщо з вірою торкнутися його зображення, то можна зцілитися від будь-якої хвороби.

Кістка ще називається стан . — Давньоіндійське суспільство поділялося на чотири стани, або варни: брахмани — жреці, освічені, подвижники; кшатрії — воїни, правителі; вайш'ї — торговці, землероби; шудри — слуги, наймані робітники.

Царевич Сіддхартха з роду Шак'я, чи ченець Гаутама, який по досягненню стану бодхі, або пробудження, відомий як Будда Шак'ямуні — Пробуджений аскет з роду Шак'я; жив приблиз. з 623-го по 543 рік до н. е.

Кордон між своїм і чужим простором (зовнішнім і внутрішнім) визначався через поріг ( тиб . тхемца, досл. коренева сходинка), тому існує заборона наступати на поріг, сідати на нього. Двері, а відтак поріг, туси облаштовуються високо, аби ніхто не посмів порушити власний простір господаря.

Китайська міра довжини чжан ( кит .), 1 чжан дорівнює ≈ 3 м.

Важливість і швидкість доставки адресату листа визначалось прикріпленим маховим пером.

Обраний у поселенні землеробів громадою на три роки очільник або староста.

Землероби — власники земель, і безземельні, об'єднані в громади і знаходились в залежності від власника замку, — простолюд.

Наведені нижче рядки нагадують про долю Цан’яна Г’єцо (1683–1706), Далай-лами VI, буддійського ієрарха, що не дотримувався вищих обітниць, і відомий в історії Тибету ще як поет і шанувальник жінок, чиї вірші постали складовою тибетської народної культури.

Наведений далі текст є вільним переказом міфу про створення світу в традиції бон — добуддійської релігії Тибету: в порожнечі з’являються вітри, що, звившись у вихор, створюють жар-вогонь, від зіткнення холодного вітру і вогню виникає волога-вода, в якій під впливом вихору вітрів найдрібніші порошинки перетворюються на грубіші, що потім постають складовою землі-основи і гір.

В архаїчному тибетському суспільстві вік «сакральної зрілості», що надавала право сину правителя, в даному контексті сину туси, зайняти трон батька визначався досягненням тринадцяти років, але магічну силу влади син набував тільки під час здійснення ритуалу поховання батька.

Події в романі відбуваються за часів перебування при владі Тхубтен Г’єцхо (1876–1933), Далай-лами XIII, та Тенцзін Г’єцхо (1935), Далай-лами XIV, який у 2011 відмовися від світської влади, що перейшла до голови уряду в екзилі (калону-тріпа).