Алай - Коли курява спаде

За міфами про появу першого тибетського правителя він визначається як повелитель усіх чорноголових (тиб. бу нак — людина з чорною головою).

Жіночий персонаж китайської міфології, що сходить до образу Авалокіте-швари, бодхісатви Милосердя в буддійському пантеоні; покровителька жінок, шанована усіма конфесіями Китаю.

На знак високого статусу особи над нею розкривали жовту парасолю.

Проявленням якості будди або стану просвітленості в світі людей вважається перевтіленець — тулку ( тиб .) — калька санскритського нірманакая. Тулку, або живий будда може вважатися перевтіленням персонажу пантеону, як-от далай-лама — перевтілення Авалокітешвари, бодхісатви Милосердя або духовного лідера — вчителя, який постійно перевтілюється для виконання духовної праці. Тулку як явище властиве усім релігійним школам Тибету, як буддійським — гелук, каг’ю, сак’я, н’їнгма, так і релігії бон.

Цугтор , або Цуттор Намг'ялма ( скр . Ушнішавіджая) — персонаж буддійського пантеону, в цьому контексті — богиня-дарувальниця довгого життя.

Ритуальний вітальний шарф (рушник) з тонкого шовку білого, блакитного, червоного, жовтого кольорів із витканими благодатними візерунками, що дарується під час урочистих подій.

Ритуальний музичний інструмент індійського походження, виготовляється з металевим мундштуком (для цього облямовується в метал) або залишається природна форма — дунгкар ( тиб . dung dkar) — біла мушля; в буддизмі — символ голосу Будди, що проповідує дхарму; в ритуалі — відганяє злих духів.

Духовий музичний інструмент, різновид гобою — г'ялінг ( тиб .), або сурна ( тиб .), один із головних інструментів ритуальної музики; прийшов, як вважають тибетці, з Ірану.

Виконання сакрального танцю мало на меті продемонструвати глядачам урочистість істинного вчення над усіма іншими; приборкати злих духів, що загрожують вченню; настрашити ворогів буддизму; знищити негативні сили і відродити позитивні — довге життя, багатство, духовне відродження. Головне завдання містерії — поширення блага для місцевості, де вона відбувається.

В перші часи після заснування Китайської Республіки (на континенті проіснувала впродовж 1911–1949) було проголошено політичне гасло — мирне співіснування п'яти націй.

Ханьці — етнонім, самоназва китайців.

Йдеться про родові генеалогічні хроніки — дунграб, що складалися при дворі шляхетних тибетських родин.

Слово «туси» — іноземне запозичення. Китайською мовою титулу «розпорядник земель» відповідає слово туси ( кит .).

Титул першого тибетського царя небесного походження на ім’я Н’ятіценпо, який спустився у світ людей з неба чи по драбині, чи по мотузці, аби знищити зло, визначає слово г'єлпо ( тиб .).

Про час появи плантацій опійного маку в Г’яронзі мало що відомо, але згідно з подіями в романі перші посіви припадають на початок 30-х рр. XX ст. за часів Чана Кайші (1887–1975), голови уряду Китайської республіки (1928–1949) на материковому Китаї.

В тибетській традиції цзамба — ячмінне борошно, яче масло й сіль додаються у налитий в чашку заварений чай. Відомо п'ять сортів чаю, що постачався з Китаю, найпоширеніший і найдешевший — так званий шінгг’я чи дерев’яний чай, спресований у цеглинки з гілочок після підрізки чайного куща з рідким додаванням листків.

Йдеться про мантру богині на ім’я Тара (скр.), або тибетською Дролма, чи Рятівниця» Спасителька: ОМ TAPE ТУТАРЕ ТУРЕ СОХА, що перемагає зло, нищить перешкоди на шляху до звільнення, рятує від страхів, захищає від хвороб, виконує усі бажання.

Закликання Дролми чи Тари або Зеленої Тари і наступний епізод є натяком на одну з тантричних практик передачі сакрального знання. Дролма — проявлення сили співстраждання, захисниця.

Тибетською мовою апа — батько.

Символ побачення — «дощ і хмаринки». За легендою, одному князю уві сні з'явилась фея гори Ушань і поділила з ним ложе. Покидаючи його, вона сказала: «Я вранці буваю вранішньою хмаринкою, а ввечері пізно йду я дощем».

Тибету властиві кілька форм шлюбу, утому числі й полігамія, що дозволяє мати кілька дружин.