Євген Стеблівський - Звенигора. Повстанці.Шабля на комісара (2012) (hurtom.com)

І ще з'явилась у Рома справа життя — знайти могилу Рудя, Семена Гризла, Костя Покотила, їхніх товаришів, віднайти згадки про їхні життя.

А, може, все буде й зовсім не так. Адже життя стрімко летить вперед, воно непередбачуване, повне страждань, втрат, дорогих подарунків, натхнення — і ні з чим не зрівняного відчуття життєвої сили, яка вказує нам дорогу до Бога…

Звенигородка, Одеса, Тилігул ,

2010-2012pp.

Роман Рудинський— студент, журналіст. Хоче знайти таємницю роду Рудинських — розшукати дані про легенду, отамана Рудя. Хто він: просто однофамілець, чи родич?

Максим Рудинський, отаман Рудь, — сотник Вільного коша Звенигородського козацтва, отаман повстанців у 1917–1925 pp.

Уляна— кохана дівчина отамана Рудя.

Владка— перше кохання Романа Рудинського.

Конон Рудинський— купець, хазяїн, жив давно, найстаріший з роду Рудинських, якого пам’ятають сьогодні.

Гаврило Кононович Рудинський— син Конона, прапрадід Романа Рудинського.

Іван Гаврилович Рудинський— внук Конона, дід Романа Рудинського.

Віктор Іванович Рудинський— батько Романа Рудинського.

Баба Келя— дочка Гаврила Рудинського, баба Романа.

Баба Маня— двоюрідна сестра баби Келі.

Юрко Тютюнник— учасник революційних подій, Звенигородський кошовий, пізніше — генерал-хорунжий Наддніпрянської армії УНР.

Семен Гризло, отаман Цвітковський, Федір Уваров, отаман Григор’єв, батько Нестір Махно, Василь Чучупака, Лаврін Завгородній, Кость Блакитний, Чорний Ворон— славетні повстанські отамани Черкащини 1917–1921 pp.

Андрій Чорнота— козак Карася, примчав до Майданівського лісу зі звісткою про арешт отаманів.

Антін Митяй— сліпий кобзар отамана Цвітковського.

Бенедикт— старий хазяїн хутора в глибині Холодного Яру, бази Рудя.

Братанич— козак сотні Рудя, брав участь у страті зрадника Зав’ярного.

Голуб— бойовий товариш ще з Персії, загинув у бою під Черкасами (друга оборона на околицях).

Данько Легкоступ— був з Рудем у бою під Водяниками.

Дем'ян Ступка— козак з Медвина, примчав до Цвітковського за допомогою під час нападу на Медвинську республіку.

Дмитро Корчинський— командир загонів УНСО у боях в Придністров’ї в 1992 р.

Донець— козак сотні Рудя, йшов з Максимом на Звенигору в серпні 1919 р.

Думанський Петро— козак, був у Першому Зимовому поході з Рудем.

Залізняк— отаман, брав участь у повстанні в Лук’янівській тюрмі.

Засуха, дід, — родич Максима по матері.

Зомчара— осавул, кубанець. Загинув у бою під Черкасами (друга оборона на околицях).

Іван Думанський— козак, загинув в бою біля села Сентово.

Іван Лісовенко— козак-звенигородець, помічник Семена Гризла з самого початку. Підвозив Максима додому з Єрок.

Іван Ремез— козак-звенигородець, приходив до Максима в хату Івана Лісовенка на Замості (після німецького арешту).

Іван Тримайло— був разом з Семеном біля Новоселиці. Розповідав Рудю про останній бій Семена.

Іван Чорний— бойовий товариш.

Карась— козак, помічник Семена. Був разом з Семеном біля Новоселиці. Розповідав Рудю про останній бій Семена.

Компанієць Тиміш— ад’ютант отамана Лавріна Зав городнього.

Корж— кубанець, йшов з Максимом з Баязету в Туреччині. Загинув в бою під Черкасами (друга оборона на околицях).

Кость Блакитний— отаман повстанської Блакитної дивізії. Дивізія відійшла з Холодного яру після бою, в якому загинув Чорний Ворон.

Кость Покотило— бойовий товариш ще з Персії. Брав участь у всіх боях аж до кінця, разом з Максимом Рудинським. Загинув в останньому бою біля Звенигори в лютому 1925 р.

Марко Вдовиченко— друг дитинства Максима, помічник Семена, загинув у бою з армією Муравйова за станцію Бобринська 6 березня 1918 р.

Мехтодь Русалівський— козак, колись вчитель — був на нараді у Цвітковського по амністії.

Мовчан— козак, загинув біля села Сентового.

Настич— бився з Рудем біля села Сентового.

Некречий Семен, Добровольський Павло, Ткаченко Яків— Звенигородські козаки. Загинули в грудні 1917-го в боях з корпусом Євгенії Бош під Жмеринкою.