Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

В жовтневій офензиві австрійської армії в 1914 р. в напрямі Сколе-Стрий, Турка-Дрогобич – УСС беруть увесь час активну участь, відігравши в ній поважну ролю, як авангард наступаючих бригад. Дня 13 жовтня здобуває сотня І.Коссака Козьову, а сотня Букшованого, розбивши загін козаків, доходить під Коростів. Дня 14 жовтня УСС перші входять до Сколя. Дня 20 жовтня, після бою під Сільцем проти трьох сотень козаків, сотня І.Коссака входить перша до Дрогобича. В тому ж часі інші сотні УСС боронять міста Стрия, після стримання офензиви та розпочатого відвороту австрійських військ. Зокрема визначилась сотня Дудинського, що не зважаючи на значні втрати, одинока втрималась на позиції в бою під Добрівлянами, коло Стрия, після відступу австрійських відділів. Своєю спокійною і відважною поставою УСС виказали тут знову свої вояцькі якості, якими вони не тільки дорівнювали, але навіть перевищували австрійські частини.

В тім же часі півкурінь д-ра Шухевича, в складі двох сотень: Вітовського і Будзиновського, приділений до кінної дивізії ген. Лемана, вирушив з Турки в напрямі Борислава, куди дістався після спішних маршів 19 жовтня. З огляду на невдачу австрійської офензиви, лінія фронту відступила в гори, а півкуреневі Шухевича припало завдання боронити гору Кобилу коло Опаки. Під час офензивного походу УСС йшли попереду, то тепер вони Хоронили відступаючі австрійські бригади. Обидві сотні півкуреня під проводом сот. Д.Вітовського, звели дня 24 жовтня завзятий бій на горі Кобилі проти переважаючих російських сил та видержали на своїй позиції, хоч австрійські відділи давно відступили з поля бою. Сотня Д.Вітовського мала в цьому бою значні втрати.

Окремо діяла тоді сотня Семенюка, яка була в складі ІV корпусу, і воювала в околиці Старого Самбора, відбиваючи на горах Лисий і Залярський, під Лужком Горішнім, сильні ворожі наступи серед дуже несприятливих атмосферичних умов, сидячи в мокрих, некритих та негликобих ровах. Втрати: 5 убитих і 19 ранених.

Під час дальшого відступу заступає москалям дорогу під селом Побук, сотня Дудинського. Коло Поляниці здержує їх сотня Барана. Дня 28 жовтня відбивають УСС (сотня Сроковського) у москалів гору Ключ, коло Сколя, де був короткий, але кривавий бій. Сотня мала 13 убитих і 14 ранених, між ними і командант сотні. Тяжкі, але успішні бої були на горі Комарницьке під Синевідськом при кінці жовтня і з початком листопада, де стояли сотні Дідушка і Дудинського.

Жовтнева кампанія УСС, офензивний похід у напрямі Стрия і Дрогобича та оборона відвороту в глибину Карпат, – це був перший місяць воєнної практики та вояцького досвіду для формації УСС, – це був її практичний курс військового ремесла та перші маневри невишколених вояків. Як блискуче вони випали! В першому місяці своєї боротьби УСС доказали, що українці без чужої принуки й помочі, а тільки опираючись на довір'ю до себе, – можуть створити власні боєві цінності, здобуті власними трудами, власними руками та власними жертвами. В тих тісних межах, які їм закреслено, УСС вчились, пізнавали життя і пізнавали себе. Їх учили тяжкі бої, свист куль та гук гармат і могили їх товаришів. І вони дозрівали. Творили тверді факти, якими доказували свою вартість добрих вояків та добрих старшин. Своєю боєздатністю та військовою поставою заскочили УСС навіть наш політичний провід, який також не уявляв собі виразно ролі УСС в тій війні та уважав, що УСС тільки в випадку остаточної конечности будуть ужиті до фронтової служби, а їх головне призначення нібито мала бути позафронтова, помічна чи пропагандивна служба. Уся творча ініціятива, розуміння завдань і ролі УСС, увесь дальший розвиток ідеології УСС, уся історична відповідальність Стрілецтва, як національно-політичного чинника – творились тільки в таборі УСС.

Стрілецькі походи і бої в місяці жовтні були першим спільним виступом усього Стрілецтва. Хоч порозділювані, УСС діяли в різних місцях корпусного фронту – то все таки вони виконували бойові завдання в одній акції та своєю участю відограли видну ролю. Уже тоді показалось безглуздя австрійського наказу, що обмежував кількість УСС до числа, яке не могло поважніше заважити на висліді воєнних операцій.

Карпатська зима – проба фізичної і духової витривалости

Під сильним натиском російських сил фронт пересунувся в листопаді далеко в глибину Карпат. На Бескиді підготовлювано нові оборонні позиції, а УСС мали стримувати поступ ворога і стежити за його рухами та його силою. В той спосіб побіч нормальної служби в бойовій лінії, УСС-ам доручено як головне завдання: стежну службу. Цей період стрілецького життя тривав коло три місяці, від половини листопада 1914 до половини лютого 1915 року.