Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Відділ Стефанишина найшовся вже на 400 кроків від першої московської офіцерської розстрільної. Цільним вогнем завдавав великі втрати ворожим розстрільним, що залягли на полі. Відізвалися численні московські скоростріли, яким відповідали – стрілецькі. Кілька разів зривалися москалі до наступу. 3 кривавими втратами їх відкинено.

Московська офіцерська дружина наступала вздовж залізниці, по чистому полі, і творила центральну групу військ Святополк-Мірського. На крилах йшли гетьманські Сердюки, які не були певним військом. Одна їх частина займала ліве крило гетьманських військ і посувалась лісом, де наступала півсотня Січових Стрільців під командою 3агаєвича, а друга частина на правому крилі підходила полями під село Плисецьке, де затрималася і поводилася досить пасивно.

Сердюки, що наступали лісом, малощо не спричинили розгрому Січових Стрільців, бо могли зайти на їхній тил, в моменті, коли вони стояли у важкім бою проти офіцерської дружини.

Коли сот. М.Загаєвич почув крісову і гарматню стрілянину наліво поза собою, звернувся зі своєю півсотнею фронтом до шляху, звідки чути було бій. Щоб зорієнтуватися особисто в ситуації, сот. 3агаєвич із 7-ма стрільцями пішов у напрямі залізничого шляху. Туди ж почала підсуватися за кілька хвилин півсотня під проводом хор. Степана Козака. В місці, де кінчився густий ліс і починалася лісова галявина, півсотня натрапила на більший ворожий відділ та численні ворожі групи, які прямували в напрямі Мотовилівки, щоб оточити головні стрілецькі сили, якими командував Ф.Черник. Так отже ця півсотня найшлася на тилах ворожих сил. Стрілецька розстрільна відкрила нагло крісовий і скорострільний вогонь по ворогах, між якими зчинилася паніка. Після завзятого бою розгромлено ворожі групи, які намагалися пройти лісом.

В тому ж приблизно часі зустріла стежа сот. Загаєвича інший ворожий відділ, який загрожував стрілецьким лініям наліво від шляху. Після короткої перестрілки сот. Загаєвич кинувся з своїми кількома стрільцями на ворога з багнетами та ручними гранатами. Були це Сердюки, які піддалися, але московські офіцери, яких було більше, кинулися на стрілецьку стежу. В рукопашнім бою від ворожих куль і багнетів згинув сот. М.Загаєвич та п'ять його стрільців. Своїм геройським виступом сот. Загаєвич спричинив захитання ворожих груп.

Частина ворожих сил (Сердюки), яка була уже далеко впереді, збентежилася і втратила боєздатність, коли почула далеко за своїми плечима стрілянину. Вона почала безладно відступати. Решту Сердюцьких резерв, які мали оточити сили Черника розбив хор. С.Козак зі своєю півсотнею та скоростріли хор. Я.Талпаша.

Весь час бою відбувався завзятий двобій стрілецького «броневика» Р.Дашкевича з ворожим справжнім броневим потягом.

Під час бою в лісі, наліво від залізничого шляху продовжувався завзятий бій під проводом сот. Ф.Черняка. Лави московських офіцерів напирали, не зважаючи на великі втрати, та все ближче підходили до стрілецьких становищ. Багато офіцерських скорострілів густим вогнем засипували безперервно стрілецьку розстрільну, в якій швидко почали вичерпуватися набої. Також вогонь стрілецької гармати ставав слабший. Стрільці відстрілювалися в міру можливости та держалися непохитно. Положення було грізне. Було вже багато вбитих і ранених.

Стрілецький історик так змальовує цей критичний момент мотовилівського бою та смерти сот. Ф.Черника: «Не зважаючи на благання своїх скорострільців, щоб положився на землю, Федь Черник увесь час стоїть біля своїх скорострілів, кермуючи вогнем останніх скорострільних лент. Нараз якийсь ворожий скоростріл відкриває його й повертає на нього свій вогонь. Смертельно ранений Федь Черник падає. Рівночасно і всій стрілецькій розстрільній бракує набоїв. Змовкають стрілецькі скоростріли. Тут дружина московських офіцерів зривається й рушає вперед на приступ. Наближається розгром». [203] [200] В.Кучабський. Цитов. твір, стор. 116.

Якраз в саму пору, в цій найкритичнішій хвилині, наспіла з Хвастова на місце бою решта стрілецьких сотень: 1-ша, 2-га і 4-та, з двома гарматами і сімома скорострілами, разом із штабом. Зараз же вислано половину 2-ої сотні під командою сот. Осипа Думіна на скріплення і продовження лівого крила. На центр бойового фронту спрямовано другий новоприбулий скомбінований броневик з одною гарматою та чотирма скорострілами і одну чоту 2-ої сотні, усе під проводом сот. Романа Сушка.

Решткам півсотні Стефанишина доставлено набоїв. Чотири скоростріли зайняли становище на залізничім насипі та разом із двома скорострілами, коло яких лежав смертельно ранений Федь Черник, відкрили по московських розстрільних вогонь. Рівночасно заграла і новоприбула гармата, якою керував хор. Олекса Пилькевич. Густо вкрила вона шрапнелями ворожі лінії. Наступ московської офіцерської дружини спинено.