Николай Капустянский - Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Таким чином, Українська армія здолала би без нічиєї допомоги звільнити Правобережжя від ворога, як перший етап.

Всі інші (білі) армії користувалися допомогою Антанти.

Взагалі, фронт і командування були далеко сильніші, ніж тил. І тилові треба було вжити всіх заходів, щоб своєчасно підготуватися до зимової кампанії. На це був час і змога.

Побачимо, чи впораються вони з цим завданням.

Ворожі сили на Правобережжі.

На півдні Правобережної України оперувала 14-та совєтська армія, в складі чисельних і міцних 5, 47, та 58-ї дивізій + окрема інтернаціональна бригада, матроські відділи і залоги різних етапів і міст.

На Київському і Коростенському напрямках покищо було біля двох дивізій з доданими частинами, вже досить знесилених нашим успішним наступом. Отже, на цих двох напрямках – Київському й Коростенському – проти нас було біля 14-16-ти тисяч багнетів і шабель – та різних резерв ще мусіло надійти 3-4 тисячі.

На півдні з залогами – від 18 до 20 тисяч. Значно ослабляли бойову силу червоних наші повстанські загони, що руйнували запілля і відтягали на себе увагу й ворожі частини. Сприяв нам також розвій успіхів Добрармії, – червоні мусіли кинути проти неї свої глибокі резерви.

Делегація і її склад.

Щоби з'ясувати наші взаємовідносини з польським військом, подаємо коротенько пертрактації нашої новоі делегації з поляками.

З переходом за Збруч Галицької армії, Головний Отаман негайно вживає заходів, щоби стримати на Збручі польські війська і поновити завішення зорої між нашим і польським військом.

Вже 17.VІІ. головою військової делегації призначено ген. штабу полковника Ліпка, випуску 1911 року з Військової Академії. Це людина серйозна, досить обережна, військову справу розумів він добре, тому надавався для виконання цього поважного завдання.

Склад делегації.

Склад делегаціїі: голова – полк. Ліпко, члени: підполк: ген. штабу Левчук, від державної інспектури п. Мшанецький і секретар сотник Руцький.

До 20-го числа делегація вирушила до Львова. Там вона остаточно розв'язала питанця з окремою галицькою делегацією майора Шухевича, яка вже перебувала у Львові. Для з'ясування цієї справи надсилаються до Кам'янця наші делегати, і до 23-го, нарешті, сформовано спільну з Галицькою армією військову делегацію. До її складу ввійшли з боку галичан: сотники Магаляс Семен, Луцький Остап та Гузар Роман.

Отже, тепер це була повноправна військова делегація від обох Українських армій з відповідними повноваженнями. Головні її завдання – припинити наступ Польської армії на Збручі і домагатися бази для Галицької армії на терені Східньої Галичини, а також підготувати умови для спільних операцій з Польською армією проти большевиків.

Мета.

Крім того, цій же делегації поставлено зарядження: 1) вести переговори з державами, які зацікавлені в боротьбі з большевиками, про «умови, за яких УНР мала би можливість продовжувати спільну боротьбу проти большевиків, користуючися допомогою цих держав»; 2) також просити представників Антанти взяти під свій захист українське населення в районах, занятих поляігами; 3) просити у представників Антанти санітарної допомоги; 4) домагатися забезпечення вільного транзиту різних товарів зза кордону на Україну, через територію Польщі.

Словом, на цю комісію покладалося багато завдань, які провадили до одного: зняти фактичну бльокаду наших кордонів і поліпшити умови для нашої боротьби. Делегація, як побачимо нижче, впоралася лише з головним своїм завданням, цебто – досягла нового замирення.

ч. 01724.

Щоб ясніше зрозуміти погляд Головного Отамана і ШДА на завдання делегації, подаємо зразки ч. 01724 з дня 17 липня 1919 року:

Головна Команда Українських Військ.

17 липня 1919 р. ч. 01724. Кам'янець на Поділлі.

До Головної Команди Польських Військ.

1. Головна Команда Українських Республіканських Військ жалкує, що підписана військовими представниками України і Польщі у Львові умова про завішення зброї була зірвана завдяки сепаратному виступові деяких вищих представників Галицької Начальної Команди.

2. Українське Головне Командування ще раз підкреслює своє бажання не тільки жити в мирних умовах з польським народом, а також вести спільними зусиллями боротьбу з большевиками до остаточного знищення лютого ворога культури й цивілізації.

3. Головна Команда Українських Республіканських Військ рішуче протестує проти несправедливої й незаслуженої образи Галицьких військ обвинуваченням у большевизмі. Це велике непорозуміння.