Техніка дипломатичної праці.
Технічно дипломатична праця переводилася так: складалися проєкти, уповноваження, телеграми, їх підписували Головний Отаман і Начальник Штабу, або відповідні вищі чинники. Зразки цих документів надсилалися Міністрам закордонних справ і військовому. Найважливіші акти обговорювалися Радою Міністрів і членами Директорії.
Цим уникалося канцелярщини і загайки через зайві дискусії, і кожна справа набувала швидкого руху.
Обставини вимагали рішень відповідно до темпу праці і негайних дій. Головний Отаман широко використав такий засіб, і наслідки були завжди позитивні.
Настрій в Кам'янці.
Треба ще зазначити, що в Кам'янці, особливо з прибуттям туди Галицького Уряду й наближенням польських військ до Збруча, склалася нездорова атмосфера політичних інтриг, боротьби партій і зловживань державним майном і коштами.
Симонові Васильовичу, яко Голові Директорії і Найвищому Вождеві, було важко працювати й усувати всі ці тертя в державному механізмі. Це його знесилювало.
Щовечора Симон Васильович приїздив до ШДА і тут відпочивав – у спокійних умовах оперативної праці та обміну думками (див. Додатки ).
Тут же намічалося шляхи порозуміння з сусідніми державами, розв'язувалося питання про забезпечення армії та інші.
Зрозуміло, що деякі кола, побоюючись за свої впливи, вороже ставились до ШДА, який відверто захищав інтереси армії, і намагалися виперти його з Кам'янця подалі від Уряду і Головного Отамана.
Це ускладняло і без того важкі умови праці ШДА. Доводилося, особливо в час найбільшої небезпеки в Кам'янці, працювати майже цілу добу, а як винагороду, мати втіху читати в часописах цькування на себе або інсинуації. [53] [31] Генерал Сінклєр, ранений під час великої війни, запрацьовувався майже до того, що умлівав. Також перевтомилися й решта старшин Генштабу й старшин 1-го Генкварту.
Стратегічно-політична ситуація.
Наслідком усіх обставин, стратегічно-політична ситуація склалася сприятливо:
1. На фронті об'єднана непереможна українська армія, і проти неї лише один ворог, на якого наступали з усіх боків.
2. Поруч два дружні невтральні сусіди (Румунія, Польща). З Польщею мало статися скоро нове замирення.
3. Військові представники Антанти цікавляться нашою справою. Вони перебували в Кам'янці.
За такої ситуації ШГО міг спокійно перебрати від ШДА керування армією до своїх рук.
Ще лишалося розв'язати наші відносини з Добрармією, з якою ми мусіли так чи інакше зустрітися в ближчий час.
ШДА мав на увазі порушити й цю справу і підготовляв грунт перед представниками Антанти, бо і від неї значно залежали і наші майбутні операції, і доля нашого краю. Тому обставини вимагали не гаяти часу, а вжити відповідних заходів, щоб не опинитися між двома вогнями й не наразитись на несподівадку.
Це питання остаточно мусів розв'язати Штаб Головного Отамана і Уряд.
Розділ XXIV
офензива на Київ-Одесу
Директива ШГО ч. 3.
Для кращого зрозуміння плянів ШГО, подаємо директиву і наказ цього Штабу від 11.VІІІ, а також розглянемо докладно сили наших армій і червоного командування, які воно мало для захисту Правобережжя.
Директива Штабу Головного Отамана з 11.VІІІ:
1. Для об'єднання операцій усіх озброєних сил УНР, утворив Головний Отаман при собі, яко Найвищий Вождь, ШГО, який з нинішнім днем вступає в свою діяльність. Шефом цього Штабу іменовано отамана Юнакова, генерал-квартирмайстром генерала Курмановича. Вступаючи в цю службу, сердечно вітаю обидві армії, звертаюся до всіх частин, штабів, старшин, підстаршин і козаків, покликуючи їх до якнайревнішої праці і твердої витривалости на користь нашій вітчизні.
2. Головний Отаман наказує: 1) за останніми відомостями, збирає ворог в околиці на північний захід від Старокостянтинова сили з метою наступу на південь; 2) НК ГА має негайно 2-м корпусом із корпусом СС тому неприятельському намірові протистати з ціллю зайняти район Любар-Полонне-Шепетівка-Заслав.
3. Корпус СС підлягає тимчасово ГА.
4. Іде до ШДА й НК ГА отаман Юнаків. (11.VІІІ. ч. 3).
НАКАЗ ШТАБУ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, ч. 4.
1. Послідніми боями вдалося звільнити залізницю Волочиськ-Жмеринка-Вапнярка від Ворога.
2. Ворожа ситуація: в районі Вапнярки сильна ворожа розвідка, коло Жмеринки розбитий ворог відступив на полудневий схід і на північ поза Вінницю. На північ від Старокостянтинова скупчив ворог більші сили з метою наступу на південь.
Читать дальше