Николай Капустянский - Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

3. Щоби звільнити Правобережжя від большевиків раніше, ніж нові ворожі сили надіспіють, наказав Головний Отаман наступати головними силами на Київ, забезпечуючи себе активно на захід і в напрямку на Одесу.

4. Щоб цей наказ виконати, наказую покищо слідуюче: а) група Східня (Наддніпрянська армія, крім групи. СС і групи Запорізької) під тимчасовим командуванням отамана В.Тютюнника, має зайняти район Бірзула-Умань-Володарка; б) Середня група (1 і 3 корпуси, крім однієї бригади третього корпусу) з Запорізькою групою, під командою генерала Тарнавського, має зайняти район Сквира-Козятин-Бердичів, обсадивши відповідною частиною Житомир; в) група Західня (2-й корпус і група СС), під командою командира 2-го корпусу, має зайняти Шепетівку, заслоняючися на північ і на північний захід; г) до виконання тих завдань рішуче й негайно приступити. Всі ці групи підлягають прямо Головному Отаманові; д) розмежувальні смуги поміж поодинокими групами: Середня група: на схід – лінія Жмеринка-Липовець-Біла Церква, на захід – Деражня-Снопіль-Житомир; всі місцевості для цієї групи включно.

5. Всіма заходами старатися розвідку якнайскорше поширити на лінію Бірзула-Умань-Бердичів-Новоград Волинський-Рівне.

6. ГА віддає негайно одну бригаду 3-го корпусу біля Жмеринки до розпорядимости Наддніпрянськoї армії.

7. Місце постою Команди ШГО – Кам'янець, штаби: групи Східньої – покищо Кам'янець, потім Жмеринка; Середньої – Бар, Західньої – Проскурів.

8. Яруга (над Дністром), Копайгород, Ярмолинці, Сатанів творять границю між тереном військових подій і державною зоною.

Отаман Юнаків, генерал Курманович.

ч. 4. Наказ 12.VІІІ.

ОРДЕБАТАЙ УКРАЇНСЬКИХ АРМІЙ

Наші озброєні сили.

Наші сили складалися з двох армій – Галицької й Наддніпрянської. Галицька армія – 3 корпуси і команда етапу, разом 49795 люду; біля 18-19 тисяч багнетів і шабель, 158 гармат, 546 кулеметів.

В Наддніпрянській армії були три регулярні групи: СС, Запорожці, Волинська і четверта повстанська, так звана Київська. Крім того, до складу Наддніпрянської армії входило дві окремі дивізії – 3-тя й 9-та Залізнична. Запорізьку Січ (2 див.) не братимемо на увагу, бо вона була в стані переформування. Разом люду біля 29-30 тисяч – 5 тисяч мобілізованих, яких іще не притягнуто до бойових частин; разом 34-35 тисяч, багнетів і шабель 15 тисяч, 149 гармат плюс 28 гавбиць, 533 кулемети (таку кількість кулеметів подавали дивізії, одначе, їх було значно більше, а частини приховували їх від детального обчислення, так, на всякий випадок), 9 панцерних потягів, 6 панцерних самоходів, 26 літаків і 4 радіостанції.

Загальна кількість вояків наших армій складала біля 85 тисяч. До цього треба ще додати не менше, як 15 тисяч організованих повстанських відділів (Зелений, Сокіл, Павловський, Шепель та і.ншl), які діяли за вказівками ШДА. Разом біля 100.000.

Багнети та шаблі.

33 тисячі багнетів та шабель, 335 гармат і більше ніж 1100 кулеметів, самольоти-літаки та радіостанції і панцерні потяги. Штаб ДА було з'єднано з усіма групами юзами та телеграфними й телефонними апаратами.

Характерно, що в Галицькій армії був, порівнюючи, невеликий відсоток багнетів і ша6ель на цілу армію (біля 1/3), в Наддніпрянських частинах бійців трохи менш, ніж половина загальної кількости людей. Це з'ясовується більшою організацією тилових частин в Галицькій армії; так, наприклад, одна лише команда етапу ГА складалася з 9784 людей при 2960 багнетах.

В обох арміях звертав на себе увагу велика кількість кулеметів, що збільшувало вогневу міць нашої збройної сили і давало їй в необхідних випадках значну відпорність. Треба додати, як це ми зазначали раніш, що наша армія являла собою організовані в боях кадри, які могли стягти до себе десятки тисяч нових бійців; це особливо стосується до Наддніпрянської армії, бо вона складалася з бататьох тактичних одиниць невеликого чисельного складу.

На Правобережжі в тих районах, які ми посідали, були великі контингенти мобілізованих (здорового, молодого люду); треба було лише їх покликати до лав армії, умундирувати, взути й озброїти. Так само можна було влити в нашу армію багаго окремих повстанських загонів, що з успіхом робили деякі наші групи, як Запорізька та інші.

Настрій як Наддніпрянської, так і Галицької армій був піднесений.

Отже, моральний чинник і чисельна сила армії була до нашої розпорядимости. Нам бракувало лише техніки, ліків і виряду. Але й тут потроху справа налагоджувалась. У ворога будо захоплено значну кількість військового майна, і ми дещо одержували з Румунії. Гірше була справа з ліками та санітарним майном, а також і з одягом (бракувало чобіт і теплого одягу).