Николай Капустянский - Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

5-та бригада сильно занепокоєна й настирливо проситься назад за Збруч. Курінь галичан обсадив Гусятин і повів розвідку на схід.

На 13.VІІ намічався перехід до наступу всієї Запорізької групи на Ярмолинці й далі на, північ, а також і рух галичан від Гусятина й Чорного Острова. На Чорному Острові, як пізніше виявилось, уже 12.VІІ 5-ту бригаду, під час повороту її в район Війтівців, було розбито, головним чином місцевими большевиками, і вона відійшла аж за Збруч.

Червоні провадять на Кам'янецькому напрямку перегрупування, щоби зміцнити себе проти загрози з боку Галицької армії. Їх наступ на південь тимчасово припиняється.

Акції большевиків.

1. Головне своє завдання, чергове по захопленні Проскурова – притиснути наші частини до Дністра й фактично відрізати нас від Збруча – червоні не виконали. Вже 7.VІІ. передові частини червоних обсадили Ярмолинці й націлили дві бригади для переслідування наших частин, залишивши одну в районі Проскурова.

Але їх, правдоподібно, занепокоїла дійсна загроза з боку Збруча: наближення Галицької армії й енергійний та сміливий рух 5-ї Галицької бригади на Чорний Острів відразу звернули всю увагу червоних на захід. Так само наявність на південному сході від Ярмолинець цілої Запорізької групи, не розбитої червоними під Проскуровом і здатної на розгонисті удари, примушувала червоних не зариватися вперед, щоб не потрапити в «обценьки».

Замість того, щоб бодай частиною своїх сил переслідувати наше змучене військо, большевики висувають заслону па Ярмолинці, швидко роблять перегрупування й утворюють новий фронт на захід для прикриття Ярмолинець-Проскурова. Червоні на підводах перевозять через Городок на захід спід Ярмолинець частини Таращанської бригади. В район Проскурова, крім богунівської бригади, що там лишилася, скупчують іще й Волинську червону бригаду. Таким чином утворюється сильний фронт на захід, слабенька заслона на південь.

На мою думку, червоне командування не мало жодного права не реагувати на радикальну зміну ситуації, викликану появою нового, значного чинника в вигляді Галицької армії. Большевики мали повну підставу чекати переходу через Збруч у районі Війтівці-Гусятин цілої групи слідом за своїм авангардом – 5-ою бригадою.

Пхатися на південь у лантух між Запорожцями й Галицькою армією, маючи перед фронтом сильну групу СС, яка добре далася червоним в знаки в другий період Проскурівськоі операції – було для большевиків більш ніж небезпечно. На це не відважилися й такі авантурники (ризиканти) в політиці й стратегії, як большевики.

Проте, коли б червоні були так докладно поінформовані про ситуацію, як оце зараз ми (бо знаємо і сили ворожі й наміри) і коли б натиснули вони енергійно на Городок і далі на південь, принаймні однією бригадою піхоти з кінним полком, то можливо припустити, що вже 10.VІІ. Кам'янець міг би впасти до рук червоних. [33] [11] Треба зазначити, що вще до 11-12.VІІ. червоні здали собі справу з ситуації й почали скупчувати сили в районі Ярмолинці-Городок, тим і з'ясовується їхній опір Запорожцям у боях під Ярмолинцями (спочатку вони з Гусятинського напрямку повернули назад свої частини, бачучи відсутність із цього боку небезпеки для себе).

Це наочний приклад того, як легко критикувати вождів і розбирати операції, сидячи спокійно на канапці й маючи перед очима всі дані про ворогів, і як важко схвалити рішення начальникам і їхнім штабам на полі бою за не зовсім з'ясованих обставин, що завжди трапляється на війні.

2. Жмеринська совєтська група 8.VІІ легко вибиває Божка із Жмеринки і, закріпившися в цьому вузлі, починає просуватися на Бар; погрожуючи напрямкові Єлтушків-Нова Ушиця. Божка червоні майже не переслідують, направивши на Котюжани тільки невеличкий відділ із бронєпотягом. Також із Жмеринської групи большевики надсилають через Деражню на Проскурівський напрямок цілий полк. Таких заходів уживають червоні з приводу загрозливої для них ситуації в напрямку Волочиськ-Проскурів.

На фронті проти Удовиченка 45 дивізія задовольняється звільненням від наших військ залізниці Вапнярка-Рахни і не йде в атаку проти 3-ї дивізії, а скупчує свої резерви, щоб, нарешті, розрахуватися із своїм грізним ворогом. І правда, обережність 45-ї дивізії мала рацію, як побачимо далі.

Розпорядження і пляни ШДА і НК ГА.

Наближення ГА до Збруча припало на найкритичніший момент на Кам'янецькому напрямку. Командування вирішує, до переходу головних сил ГА, активно боронити підступи до Кам'янця. Для співділання використати хоч би дві бригади галичан, що мусіли натискати у найболючіше для ворога місце – Чорний Острів-Проскурів.