Иван Котовенко - Тринадцятий місяць - коментарі до роману

3)С. 143. Новодворська Валерія Іллівна - правозахисник, дисидент, відомий російський політик. Народ. 17.05.1950 р. у Білорусі, закінчила вечірній факультет чужоземних мов Московського обласного педагогічного інституту ім. Надії Крупської (1977); засновник і голова партії «Демократичний Союз» (1988).

4)С. 144. Ленін Володимир Ілліч (22.04.1870-21.01.1924, справжнє прізвище Ульянов) - організатор і керівник жовтневого контрреволюційного заколоту і більшовистського жовтневого перевороту у Петрограді (1917), основоположник, теоретик, ідеолог, вождь т. зв. «більшовизму» (bolshevism), одного із різновидів фашизму (у гітлерівській Німеччині - націонал-соціалізм, нацизм) - політичної теорії і практики Російської більшовистської партії та політичного режиму в Радянській Росії і СРСР; засновник і перший керівник радянської держави (РСФРР, СРСР). Вчився у Казанському університеті, 1891 р. склав екстерном іспити за юридичний факультет Петербурзького університету і став працювати помічником присяжного повіреного в Самарі. У кінці 1893 р. переїхав до Петербургу, де вступив у марксистський гурток. У ніч на 21 грудня 1895 р. був заарештований і ув’язнений в тюрму; у лютому 1897 р. його було вислано на три роки в с. Шушенське Мінусінського округу Єнісейської губернії. Після закінчення заслання з лютого 1900 р. перебував під поліцейським наглядом у Пскові. Заволодівши паспортом псковського купця на прізвище Ленін, у червні виїхав за кордон, жив у Мюнхені, Лондоні, Женеві. В грудні 1901 р. вперше підписав одну із своїх статей псевдонімом «Ленін» за прізвищем по вкраденому паспорту (в Ульянова також були прізвиська: Ільїн, Фрей, Петров, Тулін, Карпов, Старик, Ріхтер та ін.). Для підготовки партійних кадрів у Лонжюмо (під Парижем) організував партійну школу. Війна 1914-1918 рр. застала Леніна в Пороніно (суч. Польща), 26 липня 1914 р. за брехливим доносом був ув’язнений у тюрму міста Новий Тарг, звільнений завдяки допомозі австрійських і польських соціал-демократів 5 вересня. До 1917 р. жив у Берні і Цюрихові. 16 квітня 1917 р. (за н. с.) в опломбованому вагоні завдяки сприянню генерального штабу кайзерівської Німеччини повернувся в Росію. З липня перебував у підпіллі, 6 листопада (за н. с.) нелегально прибув у Смольний для безпосереднього керівництва контрреволюційним заколотом і більшовистським жовтневим переворотом. З 25.10. (07.11).1917 р. - голова Ради Народних Комісарів РСРФР. З 11 березня 1918 р. жив у Москві після переїзду сюди більшовистського уряду з Петрограда. За ініціативою Леніна 1922 р. Російська імперія набула назву Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). В травні 1923 р. через хворобу переїхав на урядову дачу в Горки під Москвою, в січні 1924 р. стан його здоров’я різко погіршився. Помер 21 січня 1924 р. о 18 год. 50 хв. Версію про те, що Ленін (Ульянов) був агентом німецької військової розвідки, неможливо ні підтвердити, ні спростувати: численні запити ініціаторів від німецьких та зарубіжних організацій впродовж усіх років до архівних установ Німеччини, починаючи з 30-х ХХ ст., повертались без виконання, на них лише вказувалось, що архіви німецької військової розвідки та інших німецьких спецслужб, що стосуються їхньої агентури, засекречені довічно.

5)С. 152. Мусоргський Модест Петрович (21.03.1839-28.03.1881) - російський композитор, учасник «Могутньої купки». Автор опер «Борис Годунов» (за трагедією Олександра Пушкіна), «Хованщина» («народна музична драма» з епохи стрілецьких бунтів кінця XYII ст.), комічної опери «Сорочинський ярмарок» (за повістю Миколи Гоголя), симфонічної картини «Ніч на Лисій горі», пісень на вірші Т. Шевченка, Н. Некрасова, вокальних циклів «Без сонця», «Пісні і танці смерті».

6)С. 155. Висоцький Володимир Семенович (25.01.1938-25.07.1980) - геніальний російський поет, музикант, актор, бард. Своїми піснями, які були шалено популярними в СРСР, відродив у слухачів гідність і почуття свободи. В есеї «Кілька слів про Пушкіна» (1832) Микола Гоголь писав: « Пушкін - явище надзвичайне і, можливо, єдине явище російського духу: це російська людина в її розвиткові, в якому вона, можливо, з’явиться через двісті років. У ньому російська природа, російська душа, російський характер відобразились у такій же чистоті, у такій очищеній красі, в якій відображається ландшафт на випуклій поверхні оптичного скла ». Висоцький народився через 100 років 11 місяців і 18 днів по смерті Пушкіна. Можливо, так треба було.

7)С. 159. « Пити чи не пити, - така ось заковика » - парафраза початку монологу принца данського Гамлета «Бути чи не бути…» з трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет, принц данський» (акт ІІІ, сцена І).