13)С. 164. Шухевич Роман Осипович, псевдоніми - генерал Тарас Чупринка, Дзвін, Тур, Роман Лозовський та ін. (30.06.1907 - 05.03.1950) - український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА). З 1929 р. - член ОУН, з 1930 р. - керівник бойової референтури Крайової екзекутиви ОУН, організатор і керівник акцій протесту проти полонізації Галичини, як бойовий референт спланував і керував замахами на працівника МЗС Польщі Т. Голувка (1931), військового комісара В. Чеховського (1932), працівника радянського консульства О. Майлова (1933), міністра внутрішніх справ Польщі Б. Пєрацького. З початку нім.-рад. війни 1941-1945 рр. - заступник командира батальйону «Нахтіґаль», в авангарді німецької армії увійшов до Львова, забезпечував проголошення Акту відновлення самостійності України (30.06.1941 р.) та створення українського уряду - Українського Державного правління, після брав участь у захопленні Тернополя, у боях проти радянських військ під Проскуровом (тепер Хмельницький), Вінницею; з жовтня 1941 р. - командир першої сотні охоронного батальйону № 201, сформованого на базі батальйонів «Нахтіґаль» та «Роланд» і дислокованого у Білорусі для боротьби з радянськими партизанами і охорони шляхів. 3 1943 р. - на нелегальному положенні, військовий референт, голова Бюро проводу ОУН самостійників-державників (ОУН-сд), з липня 1944 р. - голова Генерального секретаріату і генеральний секретар військових справ Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Загинув у бою із співробітниками радянських органів державної безпеки в с. Білогорщі біля Львова. Герой України (посмертно), Указ Президента України від 12.10.2007 р. Законом України від 14.10.2010 р. УПА визнано збройним формуванням, яке боролось проти радянського окупаційного режиму, вояків УПА - учасниками воєнних дій (поряд з військами Центральної Ради УНР, гетьмана Скоропадського, Директорії, РПА Нестора Махна, УГА, УСС, УПА Юрка Тютюнника, УПА Тараса Боровця-Бульби та ін.). Прах Шухевича поховано у Києві на Аскольдовій горі у Пантеоні героїв національно-визвольної боротьби українського народу.
14)С. 164. Управління 2-Н МДБ УРСР - спеціально створений у Міністерстві державної безпеки УРСР підрозділ, який планував і здійснював спільно з військами НКДБ-МДБ операції щодо виявлення, розробки, захоплення та ліквідації збройних загонів Української Повстанської Армії (УПА), а також інших груп озброєного оунівського підпілля і підпільної мережі ОУН.
Глава 4. Москва. Мертві і живі
1)С. 170. Суслов Михайло Андрійович (21.11.1902-25.01.1982) - радянський партійний діяч, двічі Герой Соціалістичної Праці (1962, 1972). У 1931-1934 рр. працював в апараті Центральної Контрольної Комісії ВКП(б) і Наркоматі Робітничо-селянської інспекції, затим до 1936 р. - у Комісії радянського контролю при РНК СРСР; 1937-1939 рр. - завідувач відділу, секретар Ростовського обкому ВКП(б), 1939-1944 рр. - 1-й секретар Ставропольського крайкому КПРС; у роки війни - член Військової ради Північної групи військ Закавказького фронту і одночасно начальник Ставропольського крайового штабу партизанських загонів; з кінця 1944 р. - голова Бюро ЦК КПРС по Литовській РСР, яке займалось організацією боротьби з озброєним підпіллям та запроваджуванням радянського ладу у Литві; з березня 1946 р. - працював в апараті ЦК партії; з 1947 р. - секретар ЦК партії, одночасно - головний редактор газети «Правда» (1949-1950).
2)С. 173. Ульянова (дівоче прізвище - Бланк) Марія Олександрівна (06.03.1835-25.07.1916) - мати В. І. Леніна (Ульянова). З листопада 1903 р. по липень 1904 р. разом з дітьми Марією та Ганною проживала у Києві по вул. Лабораторній, 12, а також вул. Великій Володимирській, 37 (тепер вул. Володимирська, 37).
3)С. 173. Марія Федорівна (26.11.1847-13.10.1928) - жінка російського царя Олександра ІІІ, мати Миколи ІІ; дочка данського короля Кристіана ІХ, до заміжжя - Луїза Софія Фредеріка Даґмара. Жінка Миколи ІІ - Олександра Федорівна, дочка гессен-дармштадського герцога Людовика ІY, до заміжжя - Аліса Вікторія Олена Луїза Беатриса, страчена разом з чоловіком і дітьми в липні 1918 р. у Єкатеринбурзі.
4)С. 174. Марше (Marchais) Жорж - діяч французького та міжнародного комуністичного руху, народ. 07.06.1920 р.; з 1961 р. - секретар ЦК ФКП, з 1972 р. - генеральний секретар ЦК ФКП. Автор книги «Демократичний виклик» (1973).
5)С. 175. СДЕСЕ - Служба зовнішньої документації і контррозвідки, основний розвідувальний орган Франції (головний контррозвідувальний і поліцейський орган «Сюрте насьональ» - головне управління національної безпеки Міністерства внутрішніх справ Франції). Створена генералом де Ґоллем 1943 р. шляхом об’єднання його розвідки БСРА з професіоналами-розвідниками, які працювали на не окупованій території у Віші, як «об’єднана секретна служба Опору». Підпорядкована міністру збройних сил Франції (з конспектів майора Бузини О. Г.).
Читать дальше