Богдан Лепкий - Мотря

троюдити— викликати чимось подразнення, запалення і т. ін.; ятрити

трутка— отрута

Тукальський(Нелюбович) Йосип (р. н. невід. — 1675) — український церковний діяч. Виступав проти союзу з Московією. Підтримував І. Ви-говського. Схилив Юрія Хмельницького підписати „Слободищенський трактат" 1660 р., за яким Україна розривала з Московією. Обраний київським митрополитом, але гетьман П. Тетеря ув'язнив його. Після звільнення був радником гетьмана Петра Дорошенка.

тшидзєсьцє(польськ.) — тридцять

тямити— пам'ятати, тримати в пам'яті

угло— ріг, кут (будинку, кімнати тощо)

уйняти— зменшити, зробити не таким помітним, відчутним; відняти, відібрати

умичник— викрадач; той, що „умкнув" когось умшляґ (ніж.) — компрес, обгортання; припарка

ФабійМаксим Кунктатор (275–203 рр. до н. е.) — римський полководець, консул, диктатор. У 2-ій Пунічній війні застосував тактику поступового виснаження армії Ганнібала, ухиляючись від генеральної битви. Звідси його прізвисько Кунктатор — букв. забарник.

Фавн— у римській міфології бог полів, лісів, пасовищ, тварин. Існували уявлення як про одного, так і про множинність фавна.

файка— люлька

фалендишовий— з тонкого англійського або голандського сукна

фанда(циганська) — батіг; довгий одяг

фатиґувати— турбувати когось; причиняти комусь клопіт, труднощі тощо

фебра— лихоманка, гарячка

ферії— канікули

фехтунок— фехтування

ФилимоновичМетодій (f1689 або 1690) — за промосковське наставлення висвячений у Москві (1661) на єпископа з призначенням бути місто-блюстителем київського митрополичого престола. Перебуваючи у Києві, не визнавав митрополита Йосипа Тукальського; 1667 перейшов в опозицію до Москви і підтримував гетьмана І. Брюховецького у його антимосковському повстанні, після чого 1668 був заточений в Уманський монастир, а потім у Новоспаський у Москві, де й помер.

Фідій(поч. 5 ст. — бл. 432–431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, головний помічник Перікла в реконструкції Акрополя в Афінах. Творчість Фідія належить до вершин світового мистецтва.

форес— форейтор, верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом

фотель— крісло (м'яке)

фравцімер(ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом просто служанки, прислужниці та згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба

французька недуга— сифіліс, люес

фрасунок(польськ.) — занепокоєння, тривога, прикрість

фриґа(польськ.) — дзиґа

футро— хутро; шуба

хатня війна— громадянська війна

харциз— розбійник, грабіжник

хідник— доріжка; тротуар

хіраґричний біль— хірагра; ломота в руках

хіснувати(ся) — користати(ся)

хлоп— селянин; чоловік (здебільшого великий, міцний)

хованець— чорт (домашній), домовик

ходачкова шляхта— дрібномаєтне, небагате українське дворянство, яке, часто не маючи можливості утримувати бойового коня і збрую, ходило на війну пішо

цибух— цибук, чубук

циновий— олов'яний; цинковий

циркель(з ніж.) — циркуль

цо(польськ.) — що

черкаси— одна з історичних назв українців

черці— ченці, монахи

ЧетвертинськийГедеон (р. н. невід. — 1690) — київський митрополит. 1686 р. порвав зв'язки з константинопольським патріархом і визнав владу московського патріарха над українською православною Церквою.

чиколодок— кісточка пальця, пальцевий суглоб

чорна хвороба— епілепсія

ЧуйкевичСемен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.

чутити— приводити до свідомості, до чуття

шабаш— шабас, суботнє свято, відпочинок у юдеїв

Шаммілярд— Шамільяр Мішель (1652–1721), генеральний контролер фінансів (1699–1708) і військовий міністр (1701–1709) Франції. Провадив жорстку політику, посилив репресії проти реформаторів (протестантів), придушив селянське повстання, збільшував податки для війни за іспанську спадщину.