Богдан Лепкий - Мотря

отверзи(старосл.) — відкрий

отпущаєши(старосл.) — відпускаєш

охлап(польськ.) — недоїдок, недогризок

очуняти— опритомніти, прийти до пам'яті

Павзаній[Павсанія] — мандрівник і письменник II ст. н. е. Його „Опис Еллади" складається з 10 книг, названих за областями країни. Це своєрідний путівник Грецією, особливо для людей, які цікавляться предметами культів і художніми творами.

падам(польськ.) — падаю

падуча недуга— епілепсія

падькатися— бідкатится

пантарка— цесарка

паполома— попона

параван— ширма; прикриття

патериця— довга палиця; жезл як ознака вищого священнослужителя, символ влади

пергамен— пергамент

переповідж— переповідаючи

перечислитися— прорахуватися

Перикл(бл. 490 — 429 рр. до н. е.) — афінський стратег. Сприяв розвиткові афінської демократії, проводив реформи, ініціював громадянське будівництво.

перун— грім. Від імені Перун — бог дощу, блискавки і грому.

перше— раніше; колись (у минулому)

Петрик— Сулима Петро Іванович [Петрик, Петричевський] — старший канцелярист Генеральної військової канцелярії. 1691 р. І. Мазепа відправив його з секретною місією на Запоріжжя і до Криму. Йшлося про відокремлення України від Московії за допомогою Туреччини. Здобувши на Січі авторитет і ставши там військовим писарем, П. Сулима самостійно розпочав антимосковську акцію, підбурюючи запорожців до повстання. У квітні 1692 р., буцімто перед загрозою арешту за розпорядженням І. Мазепи, втікає у Крим. Не отримавши через різні причини підтримки Батурина, дав згоду обрати себе гетьманом, чим відштовхнув справжніх ініціаторів протимосковського повстання. Після невдалих походів у 1696–1712 був гетьманом „Ханської України". Співробітничав з мазепинцями-емігрантами.

Петро IРоманов [Петро Великий] (1672–1725) — російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.

Пилат— римський правитель (прокуратор) Юдеї. Невинність Ісуса Христа довго утримувала його від винесення смертного вироку, попри наполегливі вимоги первосвящеників і народу. Врешті, умивши руки перед людьми, сказав: „Не винен я в крові праведника цього" — і віддав Христа натовпові на розп'яття.

пилипівка— передріздвяний піст

питель— тут: кам'яне млинове коло

питоме— рідне

підзорливий— тут: такий, що підозрює

піль— полів (родовий відмінок)

пільний— польовий

пілястр— плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа

пірвати(з польськ.) — викрасти когось; схопити

платонський ідеал— від імені давньогрецького мислителя Платона (428 або 427–348 або 347 рр. до н. е.), чисто духовний, не пов'язаний з чуттєвістю (напр. кохання); не здійснюваний на практиці, абстрактний

побиратися— одружуватися

погаратаний— побитий

польцати(з польськ.) — ввіряти, довіряти, доручати

ПолуботокЛеонтій — чернігівський полковий писар, сотник і наказний полковник. Генеральний бунчужний (1672–1677), генеральний осавул (1678–1687 і 1689–1690). Прихильник гетьмана І. Самойловича. Брав участь в опозиції проти політики І. Мазепи.

Понтус Евксінус(латин.) — Чорне море

попрати(старосл.) — подолати, збороти

португал— золота монета

посвяття— час після свят, тут: між Різдвом і Новим роком за старим (юліанським) календарем

посока— пасока, сукровиця

потай миру— таємно; щоб ніхто не знав

потреби— продукти харчування, речі, предмети необхідності

потуха— розвага

по швам(рос.) — струнко

пощочина(рос.) — ляпас, поличник

пражити— смажити

предкладати— пропонувати

преизобильно(старосл.) — предостатньо; пребагато

презацний— прешляхетний, найшляхетніший

привата— особиста вигода; користолюбство

приклад— компрес

приск[присок] — гарячий попіл з жаром; жар

Прияп— Пріап, в античній міфології божество продуктивних сил природи. Культ Пріапа досяг найвищого розквіту в римську добу: Пріап належав до божеств родючості, був стражем садів, звідником, гулякою, покровителем рибалок і матросів, повій, розпусників, євнухів і т. п.