коминок— камін
коміть(головою) — стрімголов, сторчма
комплікація— ускладенення
кондукт— похоронна процесія, погребальна хода
консистенція— розквартирування, постій (війська)
контентувати— задовольняти
контерфект— портрет, зображення, картина
контраверзія— контроверза, контроверс, суперечка, розбіжність, спірне питання
концілії— нарада, зібрання
копіт— курява
копний— не в'їжджений після снігопаду (про шлях)
коринтський— від назви грецького портового міста Коринт (Коринф) на острові Пелопоннес
короводи— тяганина
коряк— кругла посудина з ручкою для зачерпування води (вина, молока і т. ін.); ківш
кохам(польськ.) — кохаю, люблю
КохановськийЯн (1530–1584) — польський поет, засновник національного віршування. Писав латинською і польською мовами.
кошелитися— збиратися
крайчий— кравчий
Кранмер(Сгашпег) Томас (1489–1556) — діяч англійської Реформації. Від 1533 р. архієпископ Кентерберійський. Сприяв встановленню верховенства Генріха VIII в церковних справах. Після відновлення католицизму спалений як єретик.
креденс— буфет (шафа), сервант
крижі— поперек, нижня частина спини
кріс— рушниця; гвинтівка
ктурему(польськ.) — якому, котрому
ку(польск.) — до
куншт(нім. Kunst) — мистецтво, майстерність
Купідон— давньоримський бог кохання; інша назва — Амур
куфа— бочка; кухоль
кусий— куций, короткий
кухтик— кухарчук
лаба— лапа; тут: нога
Леонід(508/507 — 480 рр. до н. е.) — спартанський цар. Очолив грецьке військо проти перського царя Ксеркса. Загинув при Фермопілах разом із невеликим загоном спартанців.
лепорт(просторій.) — рапорт
ЛєщинськийСтаніслав [Leszczynski Stanislaw] (1677–1766) — польський король (1704-09 і 1733-36); суперник короля Августа II, союзник шведів, завдяки їхній допомозі обраний королем. Уклав угоду з І. Мазепою про спільну боротьбу проти Росії. Після поразки шведів у Полтавській битві покинув країну; повторно обраний 1733, внаслідок інтервенції російських і саксонських військ утік до Франції. 1736 зрікся престолу, отримавши в довічне володіння герцогство Лотарингське.
ликати— лигати, лигати, ковтати, жадібно їсти
лицедія— лицедійство, театральна вистава
лотока— лотік; відкритий жолоб, яким тече вода; на водяному млині канал, яким тече вода на колесо
лощина— видолинок
Люблінська унія— унія між Польщею і Литвою, укладена 1 липня 1569 р. у Любліні, згідно з якою Польща і Велике Князівство Литовське творили одну Річ Посполиту. Внаслідок цієї унії більша частина земель України перейшла до Польщі.
ляїк(польськ.) — дилетант, профан
ляйбмедікус— придворний лікар
Мавтузалем— Мафусаїл, один із стародавніх патріархів. Прославився довголіттям („мафусаїлів вік") — прожив 969 років
маґлівниця— рубель, дошка з поперечними бороздами для качання білизни
магоневий— з червоного дерева
маката— парча; килим (на стіну)
малжонка(польськ.) — жінка, дружина
малмазія— мальвазія, солодке грецьке вино з однойменного сорту раннього винограду
Марс— давньоримський бог війни
Марсей— Марсель
масляч— солодке угорське вино
матня— середня частина невода у вигляді довгого, вузького мішка, в який потрапляє риба; частина штанів, де сходяться холоші
мацапура— неохайна або незграбна людина
машталір— візник, кучер; старший конюх
МеншиковОлександр Данилович (1673–1729) — російський державний і військовий діяч, князь (1707), генералісимус (1727); найближчий соратник Петра I; учасник Північної війни 1700-21. 1708 зруйнував м. Батурин, винищивши його мешканців за підтримку І. Мазепи. За імператриці Катерини I (1725-27) фактичний правитель Росії; ініціатор ліквідації Малоросійської колегії та обрання гетьманом Д. Апостола. 1727 усунутий від влади і засланий.
мерва— м'ята, терта або зіпріла солома
Мефісто— Мефістофель, образ біса, демона, супутника доктора Фауста в німецькій легенді. Став персонажем багатьох художніх творів, з яких найвідоміша трагедія Й.-В. Ґете „Фауст"
Читать дальше