Богдан Лепкий - Мотря

мирликійський чудотворець— св. Миколай, архієпископ міста Мир у Лікії. Опікун мореплавців, подорожніх і мандрівників.

мисюрка(польськ.) — шолом з бармицею — кольчужною сіткою для захисту вух, шиї і потилиці

Мілтияд— Мільтиад Молодший (кінець VI — початок V ст. до н. е.), афінський державний діяч і полководець. Був обраний одним із 10 афінських стратегів. Під його керівництвом афінське ополчення перемогло персів у битві біля Марафона. За невдалу облогу о. Парос, який відійшов від Афін, був звинувачений у зраді і помер у в'язниці.

міт— міф

мітра— митра, головний убір, який символізує відповідне становище в ієрархії (переважно церковній)

мож— можна

моздір— можджір; велика гармата

МокієвськийКостянтин — шляхтич з Білоцерківщини, родич І. Мазепи, полковник київський (1691–1708) і чигиринський (1708–1709). 1708–1709 рр. виконував дипломатичні доручення І. Мазепи на Запоріжжі, наслідком чого було приєднання Січі до антимосковської коаліції.

молєстувати(польськ.) — настирливо просити, випрошувати

Мор(More) Томас (1478–1535) — англійський державний діяч і письменник. Відмовився присягнути королеві як главі англіканської Церкви, через що був страчений. У діалозі „Утопія" (1516) описав ідеальний устрій, де немає приватної власності, праця обов'язкова для всіх, розподіл здійснюється за потребами.

моріг— густа молода трава, мурава

москаля підпускати— намагатися підманити

мосці(польськ.) — милостивий (скорочена форма ввічливого звертання wasza miloci — ваша милосте)

мя— енклітична форма займенника мене

м'ясниці— час після посту, коли дозволено Церквою вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо

наізуст(рос.) — напам'ять

наітіє(старосл.) — натхнення

на Йосафатовій долині— на тому світі

належитий(польськ.) — належний, відповідний, слушний

наопашки— накинувши на плечі, не всовуючи рук у рукави

на „пункті"— від польськ. zwariowany na punkcie czego — схиблений на чомусь

насікомі(з рос.) — комахи

начче— натще

неже(старосл.) — ніж, чим

неизглаголанный(старосл.) — невимовний

НемиричЮрій (1612–1659) — діяч доби Хмельницького. Учився в університетах Лейдена і Базеля. 1657 р. перейшов на українську службу. Провадив переговори зі Швецією. Творець концепції Великого Князівства Руського, автор першого проекту Гадяцького договору й маніфесту українського уряду до європейських держав (1658). Брав участь у Конотопській битві 1659 р. Під час повстання проти І. Виговського командував відділом гетьманського війська і загинув.

Нерон(37–68 рр. н. е.) — римський імператор. Жорстокий, розпусний, самозакоханий. Вважав себе неабияким поетом.

неуговканий— непогамовний, нестримний

НечайДанило (р. н. невід. — 1651) — сподвижник Б. Хмельницького, брацлавський полковник (1648–1651). Організатор народно-повстанського руху. Загинув у бою.

німфа— у давньогрецькій міфології божество природи, її живильних і плодоносних сил. Були німфи рік, морів, джерел, озер, боліт, гір, гаїв, дерев тощо.

номенклатура— тут: перелік хвороб, ліків, медичних інструментів тощо

нута— нота

ОбидовськийІван (1676–1701) — небіж І. Мазепи, полковник ніжинський (1695–1701). Як наказний гетьман воював проти Туреччини (1695) і Швеції (1700–1701).

обніжжя— обніж, квітковий пилок, який бджоли переносять у вулик обої (рос.) — шпалери

обрік— дрібно посічена солома з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней

обчімханий— з обрубаними гілками (сучками)

один до Саса, другий до ляса— один до ліса, другий до біса одиссея — довга мандрівка з багатьма пригодами. Від опису пригод героя Троянської війни Одиссея в однойменній поемі Гомера.

одр— ліжко, постіль

околіт(з польськ.) — околот, сніп соломи, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаний після обмолоту

омаста— жир; приправа

оная— ця

опир— упир, вампір; перевертень, вовкулака, відьмак

орація— урочиста промова, виголошувана з певного приводу

ординувати— призначати ліки; лікувати

орієнтальний— східний, властивий народам, культурам, країнам Сходу

ОстрозькаГальшка (1539–1582) — княжна з роду Острозьких, була визнана „красунею, що народжується раз на сто років". І хоча доля її була трагічною, зробила багато добрих справ. Будувала лікарні при монастирях, школи у містах і селах, допомагала бідним. Фундаторка Острозької Академії. Острозькі князі — князь Федір Острозький був найвизначнішим завойовником з роду Острозьких. Отримав титул Великого воєводи Литовського, розширив свої земельні володіння майже на всю територію нинішньої Північно-Західної України, Східної Польщі та Південно-Західної Білорусі. Однак у зеніті слави та багатства Федір Острозький (як і його дружина та останній, вцілілий від битв син) прийняв постриг, заточив себе у печери Києво-Печерського монастиря (Лаври), де після смерті ченці визнали його святим; згодом він був канонізований у Константинополі. Костянтин (Іванович) Острозький відомий тим, що під час першого походу Речі Посполитої на Москву потрапив у полон та просидів у темниці 10 років. Утік разом із Лжедмитрієм. Другий похід, очолюваний князем Костянтином, полк якого першим увірвався до Москви, був вдалим, і Лжедмитрій воцарився на московському троні, подарувавши Острозьким великі землі на території нинішньої Воронезької області з центральним містом Острожець, названим на честь князівської столиці. Василь-Костянтин Острозький відкинув пропозицію Польського сейму коронуватися, не забажавши змінити віросповідання з православного на католицьке. Відкрив в Острозі академію (1576), серед випускників якої був гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та викладачі майбутньої Києво-Могилянської колегії, заснував друкарню, надавши притулок друкареві Івану Федорову, що був переслідуваний у Московії. Найвідомішим виданням цієї друкарні є Острозька Біблія (1581). У ті часи Острог називали волинськими Афінами. За історичними джерелами, багатства князів Острозьких (16–17 ст.) були більшими, ніж статки польського короля, у 3–5 разів. Завдяки князям Острозьким в Україні постало чимало нових міст, процвітало магдебурзьке право, розвинулися науки, мистецтво, ремесла.