Скандальну партію і всі супутні обставини розбирав спеціально скликаний капітул [86] У середньовіччі — загальні збори членів монашеського чи духовно–лицарського ордену. Згодом капітулами почали називати деякі масонські ложі.
розенкрейцерів. Після жвавого диспуту високе зібрання вирішило: на майбутнє подібних прецедентів не допускати, правила проведення і церемоніал шахового турніру знов переглянути, при необхідності осучаснити й перезатвердити, нових ігор не проводити до самої смерті нинішнього гросмейстера, опісля ж розіграти вакантний титул між двома претендентами.
Насамперед, дочекалися смерті гросмейстера — шляхетного англійського лорда. Потім кілька років переглядали й перезатверджували правила турніру і церемоніал. Потім обирали претендентів.
Нині всі формальності завершено, і невдовзі представник княжого роду Радзивіллів поміряється силами з суперником — французьким герцогом. Кому дістанеться перемога і гросмейстерський титул, князь не сумнівався. Він зіграє з суперником–французом тут, у своєму замку, не у прості, а саме в «шалені» шахи! Хто сміливо рухає по шахівниці живих людей, той майстерно командуватиме арміями, народами, цілими країнами. Так, саме «шалені» шахи — це високе мистецтво! А він вже встиг полюбити цю ідею.
Зараз відходить у небуття старе і настає нове століття. Разом із тим, наближається час змінити обличчя Європи. Хто це зробить, кому під силу таке величне діяння?! Поза сумнівом, найкращому стратегові — шаховому гросмейстеру розенкрейцерів. Саме він натискатиме на потаємні пружини буття країн і народів. Літній князь відчував, що зовсім невдовзі завоює цей почесний титул, і допоможуть йому не прості, а саме «шалені» шахи.
2013 – 8 квітня 2014 р.,
Київ
Хронологічна таблиця
до роману «Шалені шахи»
1480— У селі Прошовіци поблизу Кракова народився Станьчик — придворний блазень великих князів литовських і королів польських Олександра Ягеллона (1492/1501–1506), Сигізмунда I Старого (1506–1548) і Сигізмунда II Августа (1548–1572). Привілейованого становища при королівському дворі домігся завдяки дотепності, користуючись статусом блазня, нещадно осміював безтурботну політику трьох королів.
1494— В італійському місті Віджевано народилася Бона Сфорца — дочка міланського герцога Джана Галеаццо Сфорца й Ізабелли Арагонської, неаполітанська принцеса, королева польська (1518–1556), велика княгиня Литовська, друга дружина короля Сигізмунда І Старого.
1500— Народився Федір Андрійович Сангушко — староста волинський, володимирський, маршал волинський. Перебував у близькому родстві з князями Острозькими. Брав участь в поході на фортецю Озю під проводом Бернарда Претвича. Дружина — Анна (Йовановна) Бранкович (близько 1500 — лютий 1578). Був меценатом православних храмів у Бересті, Лодимирі (сучасному Володимирі–Волинському), Вільні, Луцьку й Києві (у т. ч. покровителем Видубицького монастиря).
1510— Народився князь Ілля Костянтинович Острозький. Його батьком був князь Костянтин Іванович Острозький, матір'ю — княжна Тетяна Семенівна Гольшанська. Мав дружину — Беату Косьцелецьку (Костелецьку) і дочку Гальшку (Єлену).
1515— Народилася Беатриса Косьцелецька (Костелецька) — дочка польського короля Сигізмунда I Старого, дружина князя Іллі Острозького, мати Гальшки Острозької. Вдруге вийшла заміж за серадзького воєводу, Альбрехта (Альберта) Ласького (Ляського), молодшого за неї на 21 рік.
1518— Бона Сфорца стала королевою польською, вийшовши заміж за короля Сигізмунда І Старого.
1520— Народилася Барбара Радзивілл — дочка Юрія Геркулеса, знана литовська красуня. Була дружиною великого князя Литовського і короля польського Сигізмунда II Августа.
1.08.1520— У Кракові народився Сигізмунд II Август — останній представник династії Ягеллонів на польському троні, син Сигізмунда I Старого та Бони Сфорца.
18.10.1523— Народилася Анна Ягеллонка, дочка Сигізмунда I Старого і Бони Сфорца, королева польська і велика княгиня Литовська (1575–1596).
2(12).02.1526— У Турові народився Костянтин–Василь ІІ Острозький — князь, воєвода київський, маршалок Волинський, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.
31.07.1527— Народився Максиміліан ІІ Ґабсбурґ, імператор Священної Римської імперії (1564–1576), король Чехії (1562–1575), Угорщини (1562–1572), Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичини, Володимерії, Болгарії та ін.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу