Тимур Литовченко - Шалені шахи

18.10.1529— Сигізмунд II Август став великим князем Литовським.

1530— У селі Коломенському неподалік Москви народився Іван IV Васильович (Іван Грозний) — майбутній великий князь і перший цар Московський.

20.02.1530— Сигізмунд II Август став королем польським.

1531–1547— Федір Сангушко був старостою волинським.

1531— Федір Сангушко був старостою володимирським.

1532— Народився Семен Слуцький — третій чоловік Гальшки Острозької.

1533— Народився Лукаш Гурка — шляхтич, державний діяч Королівства Польського й Речі Посполитої, каштелян брест–куявський (1554), воєвода брест–куявський (1555), ленчицький (1558), каліський (1563), познаньський (1565 р.), староста буський. Старший син генерального старости Великопольщі, буського старости, лютеранина Анджея Гурки та його дружини Барбари Курозвенцької — доньки старости кшепицького, вєлюньського Станіслава Курозвенцького та Зофії, сестри Марціна Зборовського. Формально був одружений з Гальшкою Острозькою (їх обвінчав єпископ Познаньський в присутності короля Сигізмунда II Авґуста).

1533— Народився Іван Підкова (Іван Вода) — козацький гетьман, молдовський господар (1577–1578). Рідний брат молдавського господаря Івоні Воде Лютого.

27.09.1533— Народився Стефан Баторій, король Польщі, великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Куявський, Волинський, Підліський, Інфлянський, а також князь Семигородський. Син семигородського (трансильванського) князя Стефана IV. Чоловік Анни Ягеллонки, дочки Сигізмунда I Старого.

1536— Народився Альбрехт (Альберт, Ольберт) Ляський (Ласький) — воєвода серадзький, другий чоловік Беати Острозької, матері княжни Гальшки Острозької.

1537— В Туринці народився Станіслав Жолкевський — військовий діяч Речі Посполитої, польний гетьман коронний (з 1588), воєвода Київський (1608–1618), великий коронний гетьман (з 1613), канцлер (з 1617), засновник міста Жовква.

1539— Помер князь Ілля Острозький.

19.06.1539— Народилася Єлена Іллівна Острозька (Ельжбета, Альжбета, Альшбета, Гальшка). Її батьком був князь Ілля Костянтинович Острозький, матір'ю — Беата Косьцелецька (Костелецька).

1543— Сигізмунд II Август одружився з Єлизаветою Австрійською (1526–1545), дочкою імператора Фердинанда I. Побоюючись впливу невістки на сина, королева Бона спробувала розлучити молоде подружжя: невістку залишила при собі, а Сигізмунда ІІ Августа відправила в Литовське князівство, яким він і управляв з 1544 року.

29.12.1543— Іван Грозний наказав псарям побити, а потім і вбити у себе на очах князя Андрія Шуйського — на той момент фактичного правителя Московії.

1545— Під Дорогочином у Підляському воєводстві Корони Польської в родині православного шляхтича Лева Косинського і його дружини–католички Варвари Лящ народився Криштоф Косинський — майбутній ватажок козацького повстання у 1591–1593 роках. Був одружений з Марухною Ружинською — донькою гетьмана низових козаків князя Остафія Ружинського. Першу половину життя служив князям Острозьким.

VI/1545— Померла Єлизавета Австрійська (ймовірно, отруєна королевою Боною).

1547— Помер Федір Сангушко.

16.01.1547— Іван IV Васильович вінчався на Московське царство в Успенському соборі.

1548— На Петроковському сеймі — першому зібранні шляхти, скликаному після вступу Сигізмунда ІІ Августа на престол, королева Бона поставила питання про законність його таємного шлюбу з Барбарою Радзивілл.

До 1548— Сигізмунд II Август правив спільно з батьком Сигізмундом I Старим.

1549— Іван IV Васильович скликав перший Земський собор.

1550— Почав діяти «Судебник» Івана Грозного, а також було запроваджено постійне піше стрілецьке військо, озброєне пищалями, бердишами й шаблями.

Початок 1550–х— Костянтин Острозький одружився із Софією Тарновською — дочкою майбутнього великого коронного гетьмана Яна Тарновського.

1550— Костянтин Острозький отримав від великого князя Литовського посади старости володимирського і маршалка волинського.

1550— Сигізмунд ІІ Август урочисто коронував Барбару Радзивілл у Кракові.

1550 (1553 ?)— Дмитро (Байда) Вишневецький зустрів Єлену (Гальшку) Острозьку і закохався в неї, проте їхні стосунки швидко розпалися з невідомих причин.

1551— Лікар королеви Бони отруїв Барбару Радзивілл — дружину польського короля Сигізмунда ІІ Августа.