Оскар Вайлд - Публіцистика

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Чарлз Дарвін (1809–1882) – англійський науковець, що створив теорію еволюції і запропонував принципи природного добору.

Джон Кітс (1795–1821) – англійський поет, представник англійського романтичного руху.

Жозеф Ернест Ренан (1823–1892) – французький експерт стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ. Відомий своїми історичними творами про раннє християнство і політичними теоріями, особливо щодо націоналізму та національної ідентичності.

Гюстав Флобер (1821–1880) – французький письменник, найбільш відомий своїм романом «Мадам Боварі».

Платон (427 до н. е. – 347 або 348 до н. е.) – давньогрецький мислитель, філософ.

Іст-Енд – східна частина Лондона, яку вважають районом розселення бідноти і антиподом фешенебельного Вест-Енду.

Аболіціонізм ( фр . abolitionisme, від лат . abolitio – скасування) – громадський рух за скасування рабства.

Марія-Антуанетта (1755–1793) – королева Франції, дружина Людовика XVI. Засуджена і страчена на гільйотині під час Французької революції.

Джордж Байрон (1788–1824) – англійський поет, символ романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття.

Персі Біші Шеллі (1792–1822) – англійський поет епохи романтизму.

Роберт Браунінг (1812–1889) – англійський поет.

Віктор Гюго (1802–1885) – французький письменник, драматург, поет, публіцист, громадський діяч.

Гай Юлій Цезар (100 до н. е. – 44 до н. е.) – давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник.

Теодор Моммзен (1817–1903) – німецький історик, філолог, юрист, політик і організатор науки. Найвидатніший історик XIX ст. в галузі Історії античного Риму і Римського права.

Марк Аврелій Антонін (121–180) – римський імператор. Відомий як філософ-стоїк.

Вільям Шекспір (1564(?)–1616) – англійський драматург Єлизаветинської епохи, актор і поет.

Бенедикт Спіноза (1632–1677) – нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель, біблійний екзегет та критик.

Даміян Йосиф де Вестер (1840–1889) – святий Римсько-Католицької Церкви, член чоловічої монашої конгрегації Святійших Сердець Ісуса і Марії, священик, місіонер. Відомий як «отець Даміан прокажених», «Апостол прокажених».

Вільгельм-Ріхард Вагнер (1813–1883) – німецький композитор, диригент, теоретик музики, письменник-публіцист, представник «Веймарської школи». Відомий насамперед завдяки своїм операм («Перстень Нібелунга», «Тангейзер»).

Деспотизм ( грец . Δεσπότης – необмежена влада) – форма держави, при якій вся повнота влади належить одному володарю.

Олігархія ( грец . ὀλιγαρχία – влада небагатьох) – політичний режим, у якому влада (політична, економічна та ін.) належить невеликій, закритій та тісно згуртованій групі осіб; група людей, які одночасно є і власниками засобів виробництва, і можновладцями.

Охлократія ( дав. – гр . όχλος – натовп і κρατία – влада) – вироджена форма демократії, заснована на мінливих примхах натовпу. Охлократія характерна для перехідних і кризових періодів.

Утопія ( грец . ού + τόπος – «місце, якого немає») – ідеальний чи наближений до такого суспільний устрій. Вперше використано у творі Томаса Мора «Утопія».

У найзагальнішому значенні мистецтвом називають майстерність, результат якої приносить естетичне задоволення. Енциклопедія Британіка дає таке визначення: «Використання майстерності чи уяви для створення естетичних об’єктів, ситуації або дії, якими можна поділитись з іншими людьми».

Вільям Вордсворт (1770–1850) – англійський поет-романтик.