Олексій Огульчанський - Знахідка на все життя

Здесь есть возможность читать онлайн «Олексій Огульчанський - Знахідка на все життя» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1982, Издательство: Веселка, Жанр: Детская проза, Историческая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Знахідка на все життя: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Знахідка на все життя»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

До книжки увійшли три повісті: «Знахідка на все життя», «Бухта Солодкого коріння» та «Країна інкурів». У двох з них розповідається про сучасних хлоп’ят та дівчаток працьовитих та допитливих, а повість «Країна інкурів» — про далеких наших предків, що жили колись у степах Приазов'я.

Знахідка на все життя — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Знахідка на все життя», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Славко намагався не пропустити й слова з тієї цікавої розмови, але, на жаль, механізатори піднялися з-за столу і попрямували у затінок, до верби, що розкошувала серед двору.

Коли Славко вже допивав узвар, то раптом почув:

— Чий ти, хлопче, будеш?

Славко підвів голову і побачив дідка, який стояв поруч.

— Сіроштан я, з Тарасівки.

— Он як! То ти, бува, не онук діда Опанаса-моряка?

— Ага. А як ви, дідусю, взнали?

— Та як же було не впізнати — ти викапаний дід. Отож з гарного ти, хлопче, хліборобського роду. Лише твій дід схибнув, на море подався, та й то була на те причина… Давнє діло… Не йди, хлопчику, дідовою стежиною. Ти хлібороб, запам’ятай це.

Славко нічого не відповів, але подумав: «Гаразд, дідусю, запам’ятаю».

— Своєму дідові та матері вітання передай. Скажеш, кланявся Сидір Пуп’янок.

— Передам, — пообіцяв Славко.

— Підкріпився, козаче? — підійшов до нього знайомий у безрукавці.

— Спасибі!

Бігай здоровенький! — відповів йому на те здоровань. — А тепер час до роботи. Оце тобі клей, а оце — латки. Зумієш сам залатати камеру?

— Авжеж зумію, — весело підхопився Славко.

У Тарасівку шукач жолудів повернувся поночі.

Тринадцята ділянка

Любив Славко стежинку, що вела до школи. Бігти по ній — одна насолода. Кожна гілочка, кожна травинка і квіточка — тобі приятель. Хороше ранками вітати своїх друзів, які щойно прокинулися. Але сьогодні хлопцеві не до цього. Він поспішає, бо саме сьогодні — перша неділя вересня, отже, настав час посіяти диво-зернята.

Наступна зустріч з керівником гуртка юннатів його анітрохи не турбувала — він заздалегідь обміркував, що скаже вчительці. Та й сівба для нього — дрібничка. Дадуть йому діляночку пухкої землички, а як її порати він знає..

Юннати вже працювали. Але Ганни Пилипівни не було — вона, певно, знов захворіла. Доведеться йому мати справу з сусідкою — Оленкою…

От він переступив межу юннатівських володінь і непомітно підійшов до Оленки, яка в цей час щось робила, схилившись над грядкою.

— Оце — я! — з удаваною урочистістю вигукнув Славко.

Дівчина підвела голову і здивовано оглянула його.

— Бачу, що не бравий солдат Швейк.

— Записуй до гуртка.

— Кого?

— Звісно, мене, а не Юрія Нікуліна.

Сусідка поворожила оченятами:

— А ти, часом, хлопче, адресу не переплутав? Он там, у школі, краєзнавці збираються.

— Ні. Прийшов, куди слід.

— Що ж ти робитимеш у нас?

— Дивуватиму світ.

— Чим?

— Озиминою.

— Запізнився, Славко. Минулого літа пшеничка у нас гарно вродила. Грамоту маємо.

— Я вирощуватиму пянбс.

— Що-що?

— Для тих, хто не кумекає, пояснюю: пянбс — пшениця, якої не бачив світ.

— Знаєш, Славко, не дури мені голову, мотай краще звідси до своїх пташок та жуків, — одрізала Оленка.

— Аякже, помотав. Записуй, кажу, — вже сердито мовив Славко.

— Гаразд. Наталко! — гукнула вона дівчинку, що працювала поблизу. І коли та підійшла, наказала: — Одведи оце хлоп’я на цілину…

— Ой налякала! Цілина! — посміхнувся Славко.

— Подивимося, що за пташка залетіла до нашого городу. Дай цьому герою тринадцяту, — наказала Оленка. Славко потьопав за тонконогою конопатою дівчинкою у найдальший куточок юннатівського клину. Зупинилася Наталка біля якогось кам’яного звалища.

— Оце тринадцята.

— Де ж тут земля? — розгубився Славко.

— Де ж їй бути — під камінням, — люб’язно пояснила дівчинка і поквапом додала: — Камінці не розкидай абияк, а складай охайненько отамечки під тином. — І пішла собі, погойдуючи білявою кіскою.

Славко аж спаленів — така зневага до нього! І перше, що спало йому на думку, — тікати звідси. Геть, геть, ноги його більше тут не буде! Та, ступивши кілька кроків, отямився. А як же його пшеничка? Та й дівчата засміють — «боягуза» приліплять. Нічого не вдієш. Довелося розчищати ділянку — визволяти чорнозем від каміння.

Не сиділося того дня вдома Кнопочці. З самого ранку примчав він до школи, щоб похизуватися новісінькою «Чайкою». Фотоапарат — клас! Побачивши свого друга біля грядки, він страшенно здивувався.

— Ей, ти, Славко! Чого там бабляєшся? — підскочив він до нього.

— Хіба не бачиш? Ділянку розчищаю.

— А навіщо?

— Пшеницю сіятиму.

— Хіба то хлопчаче діло? — стенув плечима Кнопочка.

— Я зернята цікаві маю. Хочу сам їх посіяти. Так що не заважай — ніколи мені. Краще б допоміг, га?

Зовсім не хотілося Кнопочці каміння пиряти, та якось незручно не допомогти. Так-сяк попоносив камінці, але не витримав і гайнув у село…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Знахідка на все життя»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Знахідка на все життя» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Знахідка на все життя»

Обсуждение, отзывы о книге «Знахідка на все життя» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x