Говард Лавкрафт - Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2

Близько половини одинадцятої вечора на Великому Мосту почувся гуркіт, а тоді звук коліс екіпажа долинув з боку протилежної вулиці. Вже не було потреби чекати на звістку Відена про те, що їхня жертва вирушила у свою останню ніч нечестивого чаклунства. Коли стукіт коліс уже лунав над Мостом Чорних Доків, з’явився Віден. Чоловіки вишикувалися на вулиці, завдавши на плечі кремнієві мушкети, мисливські рушниці чи китобійні гарпуни, які вони захопили з собою. Віден та Сміт також приєдналися до загону, а з тих, хто брав участь в обговоренні, були присутні капітан Віпл, очільник гурту, капітан Есек Гопкінз, Джон Картер, президент Меннінґ, капітан Метьюсон та доктор Бовен, а також Мозес Браун, який не був на обговоренні у таверні, а доєднався до них об одинадцятій годині. Усі ці громадяни та сотня моряків, похмурі і трохи стривожені, негайно вирушили в дорогу, залишивши позаду Чорні Доки; пологим схилом по Брод-стріт вони почали підніматися до Потаксетського шляху. За церквою Елдера Сноу чоловіки обернулися, аби кинути прощальний погляд на Провіденс, що простягся під весняними зорями. Шпилі й бані темними силуетами височіли над містом, і з бухти північніше від Мосту тихо віяв солоний морський бриз. Понад пагорбом біля річки, на якому поміж дерев виднілося недобудоване приміщення коледжу, підіймалася Вега. Біля підніжжя пагорба і вздовж вузьких похилих вуличок дрімало місто — старий Провіденс, заради безпеки та добробуту якого потрібно було стерти з лиця землі це осердя грандіозного й жахливого богохульства.

За годину з чвертю, як і було домовлено, загін прибув до ферми Феннерів, де вони дізналися останні новини про жертву. Карвен дістався до своєї ферми на півгодини раніше, і невдовзі по тому промінь вистрелив у небо, хоча у вікнах і було темно. Останнім часом так постійно відбувалося. Саме тієї миті, коли чоловіки слухали доповідь, у південному напрямку спалахнув ще один промінь, і товариство зрозуміло, що вони насправді перебувають дуже близько від якихось надзвичайних, надприродних див. Капітан Віпл наказав своїй армії розділитися натроє; один загін з двадцяти чоловіків під проводом Елеазара Сміта повинен був вирушити до берега і охороняти причал від можливих підкріплень для Кервена, поки їх у разі нагальної потреби не покличе вістовий; другий загін, під проводом капітана Есека Гопкінза, мав прокрастися в долину річки позаду Кервенової ферми і сокирами або вибухівкою зруйнувати дубові двері на крутому схилі; третій мав почати наступ на саму ферму і сусідні будівлі. Із цього загону третину вів капітан Метьюсон до загадкової кам’яниці з високими вузькими вікнами, іншу третину — сам капітан Віпл до ферми, а решта мала оточити колом усі будинки і чекати екстреного сигналу.

За одним свистком річковий загін мав почати штурм дверей на схилі, а тоді хапати все, що може з них вийти. За двома свистками він мав проникнути у підземелля, щоб зітнутися з ворогом або долучитися до решти нападників. Загін біля кам’яниці повинен був діяти за цими сигналами у такий самий спосіб — на перший свисток увірватися досередини, а на другий — спуститися вниз через будь-який прохід, який вони зможуть знайти, і там приєднатися до головних бойових дій, які мали відбуватися у підземеллі. Третій, екстрений, сигнал з трьох свистків мав прикликати резервний загін з оборонних позицій; ці двадцятеро мали розділитися і зійти у катакомби з боку ферми і кам’яниці. У капітана Віпла була непорушна впевненість в існування катакомб, і він у своєму плані не передбачав жодних альтернативних дій. Він мав із собою дуже гучний свисток і не боявся, що загони можуть не почути чи неправильно зрозуміти сигнали. Звісно, резервний загін перебував майже за межами чутності свистка, тож до них необхідно буде послати вістового. Мозес Браун та Джон Картер пішли до річки разом із капітаном Гопкінзом, а президента Меннінґа та капітана Метьюсона відправили до кам’яниці. Доктор Бовен та Езра Віден залишилися у загоні капітана Віпла, який мав штурмувати ферму. Атака повинна була розпочатися, щойно від капітана Гопкінза до капітана Віпла прибуде вісник з повідомленням про готовність річкового загону. Тоді провідник подасть сигнал — один довгий свисток, і різні загони виступлять з трьох позицій. Близько першої ночі з ферми Феннерів вийшли три підрозділи: один — щоб охороняти причал, другий — щоб знайти двері на схилі в долині річки, і третій — аби розділитися і напасти на будівлі Кервенової ферми.