Говард Лавкрафт - Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3

Наступного дня газети побіжно згадали про цю подію у зв’язку з новинами про небувалу громовицю. Схоже, що сліпуча блискавка і оглушливий гуркіт грому на кшталт тих, що спостерігалися на Федерал-Гілл, були ще потужнішими далі на схід, де також помітили цей природний феномен і так само відчули страшенний сморід. Але найсильніше це явище позначилося над Коледж-Гілл, де грім розбудив усіх мешканців і породив безліч пересудів. Серед тих, хто не спав тої пори, лише жменька помітила незвичайно яскравий спалах світла над вершиною пагорба і зауважила, як у небо здійнявся дивний стовп повітря, зірвавши з дерев листя і потолочивши зелень у садах. Усі зійшлися на тому, що настільки потужна блискавка мала неодмінно ударити саме тут, хоча пізніше слідів цього так і не знайшли. Якийсь юнак зі студентського братства «Тау Омега» розповідав, начебто безпосередньо перед спалахом блискавки бачив у повітрі величезну хмару диму чудернацької форми, однак більше ніхто не підтвердив його спостереження. Усе ж присутні погодилися з тим, що перед запізнілим гуркотом грому відчули потужний порив західного вітру і нестерпний сморід; самовидці так само одностайно підтвердили і повідомлення про швидкоплинний запах паленого після удару грому.

Усі ці свідчення жваво обговорювали через їх можливу причетність до смерті Роберта Блейка. Студенти з гуртожитку «Псі Дельта», горішні задні вікна якого дивляться просто на Блейкову студію, вранці дев’ятого числа помітили у західному вікні нечіткі обриси блідого обличчя з дивним виразом. Побачивши увечері те саме обличчя, студенти занепокоїлись і стали чекати, коли у вікнах помешкання з’явиться світло. Пізніше вони подзвонили у двері темного дому, а згодом викликали полісмена, який і виламав двері.

Закоцюблий господар сидів за столом біля вікна, і коли візитери побачили осклілі вирячені очі та сліди невимовного судомного жаху, закарбованого у спотворених рисах, вони, відчуваючи несвідомий страх, кинулися геть з приміщення. Невдовзі після цього судовий експерт оглянув тіло і, попри те, що вікно було неушкоджене, констатував смерть від ураження електричним струмом або від нервового шоку, спричиненого електричним розрядом. Він цілком проігнорував вираз невимовного жаху на обличчі небіжчика, не вважаючи це чимось надзвичайним для неврівноваженої людини з такою химерною уявою. Він дійшов такого висновку після вивчення знайдених у помешканні книжок, картин, рукописів і ознайомившись із зробленими непевною рукою записами у щоденнику на столі. Блейк до останнього продовжував записувати свої божевільні думки, в його судомно стиснутому кулаку правої руки так і залишився олівець зі зламаним грифелем.

Після того, як повсюди у місті згасло світло, записи стали геть нерозбірливими, їх вдалося лише частково прочитати. На їх підставі деякі учасники розслідування зробили висновки, що суттєво відрізнялися від матеріалістичного офіційного вердикту, однак навряд чи консерватори візьмуть на віру подібні припущення. Цим пустопорожнім теоріям не додав ваги навіть вчинок забобонного доктора Декстера, який викинув у глибокі води затоки Наррагансетт незвичайну скриньку і гранчастий камінь — предмет, що, поза сумнівом, випромінював сяйво, коли його знайшли у темному шпилі башти. Пояснюючи останні божевільні записи Блейка у щоденнику, посилаються, головним чином, на його надмірну вразливість і неврівноваженість, посилені знаннями про давній культ зла, страшні сліди якого він, на лихо, знайшов. Ось ці записи — або те, що пощастило у них розібрати:

«Cвітла досі немає — уже хвилин п’ять. Усе залежить від блискавки. Яддіт [189] Планета, населена розумною расою, обертається навколо п’яти сонць неподалік від Денеба. Вперше з’являється в оповіданні «Крізь браму Срібного Ключа» Лавкрафта і Гофмана Прайса. дасть йому змогу триматися!.. Через нього поширюється якась сила… Дощ, грім і вітер, аж вуха закладає… Вона забирає мій розум…

Біда із пам’яттю. Я бачу те, про що раніше і не знав. Інші світи, інші галактики… Темрява… Блискавка здається темною, а пітьма здається світлом…

Пагорб і храм на ньому — бачу їх у суцільній пітьмі — не можуть бути справжніми. Ввижається після спалаху блискавки. Нехай Господь зробить так, аби італійці вийшли зі свічками, якщо блискавки більше не буде!

Чого я боюся? Хіба це не аватар Ньярлатотепа, який у стародавньому і похмурому Кемі навіть прибирав подоби людини? Я пам’ятаю Юґґот і ще віддаленіший Шаґґай [190] Планета з подвійної зоряної системи у туманності Андромеди. , і цілковиту порожнечу темних планет…