Говард Лавкрафт - Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3

Архейська ера — найдавніша ера в геологічній історії Землі. Приблизний початок — близько 3500 млн років тому, закінчення — близько 2600 млн років тому. Біологічні форми архейської ери представлені мікроскопічними примітивними одноклітинними рослинами (водоростями), знайденими у найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років.

Приблизно 10 700 метрів. Висота Евересту — 8848 метрів.

6400 метрів.

Печери, які з’явилися шляхом розмивання водою відносно крихкої породи.

9144–10668 метрів.

6553 метри.

9144–10363 метри.

Юрський період — середній геологічний період мезозойської ери. Тривав приблизно 56,3 млн років: від 201,3 ± 0,2 до приблизно 145,0 млн років тому. Характеризувався опусканням великих материкових площ і покриття їх морем. Під час цього періоду розвинулись амоніти, белемніти у морі і рептилії на суходолі, наприкінці з’являються птахи, а папоротеподібні, цикадові та хвойні рослини утворювали великі болотисті ліси.

Пермський період — останній геологічний період палеозойської ери. Тривав приблизно 47 млн років з 298,9 ± 0,15 до 252,17 ± 0,06 млн років тому. Характеризувався інтенсивними тектонічними рухами і магматичною діяльністю. Закінчився найкатастрофічнішим вимиранням живих видів за всю історію Землі. Місце карбонової рослинності зайняли насінні папороті та голонасінні: саговникові, ґнетові, гінкгові. У наземній фауні хребетних панували синапсиди, від яких згодом пішли ссавці.

Тріасовий період — перший геологічний період мезозойської ери. Тривав приблизно 52 млн років з 251,0±0,4 до 199,6±0,6 млн років тому. Характеризується значним скороченням загальної площі платформових морів, утвореннями на рівнинах суходолу великих пустель і болотистих лісистих низовин. Цей період позначений надзвичайним розвитком рептилій — сухопутних, плаваючих та літаючих. Також у тріасовий період вперше з’явилися динозаври, черепахи, крокодили та ссавці. Серед рослинності переважали справжні папороті, гінкгові, бенетитові, саговникові, хвойні.

Цефалоподи (лат. Cephalopoda, від давньогрец. — голова — нога), також відомі як головоногі — клас молюсків, що характеризуються двосторонньою симетрією тілобудови і мають 8, 10 чи більше мацаків довкола голови, які розвинулися з «ноги» молюсків. Під час ордовікського періоду (490–443 млн років тому) головоногі стали домінуючою групою молюсків

Спіріфера — викопні безхребетні морські тварини, що належать до типу плечоногих. Ззовні нагадують двостулкових молюсків.

Саговник (Cycas) — рід голонасінних рослин, один з найдавніших представників сучасної флори, ровесник динозаврів, на відміну від яких саговники і досі існують. Тривалість життя саговника може досягати 5000 років. За своїм зовнішнім виглядом саговникові займають проміжне місце між пальмами і папоротями.

Крейдяний період — останній (третій) геологічний період мезозойської ери. Тривав близько 79 млн років — з 145,0 млн років до 66,0 млн років тому. Рослинність цього періоду характеризується папоротеподібнини й голонасінними, з’явились перші покритонасінні, а фауна — розвитком черевоногих молюсків, губок, мохуваток, деяких видів кісткових риб, серед наземних хребетних переважали плазуни.

Еоцен — середня геологічна епоха палеогенового періоду. Тривала близько 22 млн років — з 56,0 млн років і до 33,9 млн років тому. Під час еоцену відбулися значні трансгресії морів, моря вкривали Центральну і Південну Європу, Північну Африку, Південну Азію та Північну Америку. Цій епосі притаманний розвиток вічнозеленої тропічної рослинності (лаври, мирти, пальми). На суші, серед фауни, поширюються примітивні ссавці.

Ганоїди — риби з ганоїдною лускою. Ганоїдна луска притаманна найпримітивнішим з променеперих риб, наприклад, осетровим.

Панцирні риби (Placodermi) — клас щелепноротих (Gnathostomata), які жили у палеозої. Характерною ознакою був кістковий панцир, який захищав голову і тулуб. Панцирні риби були першими хребетними, в яких з’явились щелепи.

Лабіринтодонти (Labyrinthodontia) — вимерлий підклас амфібій, які були домінуючими тваринами в кінці палеозойської і на початку мезозойської ер.

Текодонти (Thecodontia) — збірна група, куди входять як архозаври, так і групи, споріднені з динозаврами, птерозаврами і крокодилами.